— Замочили на всю катушку, — скаржиться самопроголошений білоруський президент 66-річний Олександр Лукашенко російському лідеру 68-річному Володимиру Путіну на санкції Заходу проти Білорусі.
Обмеження запровадили через перехоплення за вказівкою Лукашенка ірланського рейсу "Раянейр" 23 травня. Летів з Афін до Вільнюса. На борту перебували білоруський опозиціонер, колишній редактор телеграм-каналу "Нєхта" 26-річний Роман Протасевич та його супутниця 23-річна Софія Сапега. Обох арештували в аеропорту Мінська.
Путін із Лукашенком зустрілися 28 травня в Сочі. Говорили 5 год. Наступного дня каталися на яхті. Це третя їхня зустріч із початку року. Лукашенко взяв на перемовини молодшого сина 16-річного Миколу.
Через примусову посадку повітряного судна країни Євросоюзу заборонили своїм авіакомпаніям польоти над територією Білорусі та закрили своє небо для тамтешньої "Белавіа". Ці заходи підтримала й Україна. США припинили дію підписаного 2019 року договору з Білоруссю про взаємне використання повітряного простору. Також запровадять санкції стосовно дев'яти білоруських держкомпаній. Спільно з ЄС готують адресні обмеження проти ключових фігур режиму Лукашенка.
Рада нацбезпеки й оборони України планує санкції до білорусів, які "брали участь у фальсифікаціях виборів і репресіях проти своїх співвітчизників". Нацкомісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зупинила імпорт електроенергії з Білорусі й РФ до 1 жовтня.
Лукашенко з Путіним домовилися про відкриття нових рейсів "Белавіа" у міста Росії та про другий транш російського кредиту для Мінська — $500 млн. Білоруський самопроголошений президент прийшов на перемовини із чорною валізою документів, які обіцяв показати Путіну.
— Я покажу вам деякі папери. Ви зрозумієте, що відбувається. Триває спроба розгойдати ситуацію, як у серпні торік, — каже.
— Ми займаємося будівництвом союзної держави Росії й Білорусі. Робимо це спокійно, щоб забезпечити інтереси обох держав. Рухаємося впевнено, — говорить Путін.
— Зустріч Путіна і Лукашенка планувалася ще до посадки літака "Раянейр" і затримання Протасевича й Сапеги. Такі перемовини відбуваються протягом багатьох років, — каже політичний оглядач Віталій ПортнИков, 54 роки.
— Можливості маневру в Лукашенка зменшуються. Путіну тепер не потрібно поспішати. Раніше форсував об'єднання держав. Бо в Лукашенка покращувалися стосунки із західними країнами. Зустрічався з їхніми представниками. Приймав перемовини щодо Донбасу. Захід почав скасовувати санкції, що діяли з 1990-х після зникнення білоруських опозиціонерів. 2019-го до Мінська навіть прилітав помічник президента США з питань нацбезпеки Джон Болтон, а торік — держсекретар Майк Помпео. Складалося враження, що Лукашенко може утримувати певний рівень суверенітету. Але після придушення білоруських протестів західні лідери втратили такі ілюзії. Путін почувається спокійно. Тому на зустрічі з Лукашенком говорив, що не варто поспішати. Інтеграцію можна здійснити, коли це буде вигідно російському керівництву. Анексія Криму відбулася, коли впав рейтинг Путіна. Поглинання Білорусі Росією може бути пов'язане з виборами. Путін може пересидіти Зеленського, Меркель, Макрона, Лукашенка, а тоді вирішувати питання білоруського спадкоємця.
У Білорусі посилюватиметься авторитарний режим, закручуватимуть гайки, опозиціонерів триматимуть у тюрмах. Лукашенко з усіх сил доводитиме, що він усе контролює. Зокрема, щоб не дати Росії можливості форсувати інтеграцію. Ізоляція країни посилилася.
Україна має розуміти, що Білорусь залежна від РФ. Ми втішали себе думкою про суверенітет Лукашенка. Певні українські кола мають економічні інтереси в цій країні. Це не пов'язано з симпатіями Лукашенка до Києва. Він завжди торгував білоруськими національними інтересами задля збереження своєї влади. Готовий пожертвувати й нашою безпекою для цього. Росія і Білорусь — спільна зона небезпеки. Ми маємо приєднатися до санкцій Євросоюзу проти Білорусі.
Що тепер буде із Мінськими перемовинами, не має значення. Вони заблоковані до закінчення президентства Володимира Зеленського. Він не виправдав сподівань російського керівництва про капітуляцію. Москва намагатиметься схилити до цього нового українського лідера. Це вже видно. Мінські перемовини нікуди не перенесуть, бо РФ проти.
— Найбільше закуповуємо з Білорусі пального — бензин, мазут, дизпаливо. Це майже 80 відсотків імпорту з цієї країни, — розповідає економіст 56-річний Олександр Охріменко.
— У разі зменшення поставок із Білорусі у нас зростуть ціни. В Україні є мережа білоруських заправок. Санкцій проти них нема. Але через обмеження товарообігу між країнами працювати їм буде складніше. На ринку зменшиться конкуренція і це теж може спровокувати підвищення цін на пальне.
Ми купували в Білорусі трактори, будівельні матеріали, техніку для ремонту доріг. Із запровадженням обмежень наші будівництва також гальмуватимуться.
Обіг електроенергії між країнами мізерний. Імпорт за минулий рік із РФ і Білорусі становив лише 0,03 відсотка загального енергетичного балансу України. Наш товарообіг із Білоруссю за перший квартал 2021-го — 1,5 мільярда доларів. Після обмежень буде менше мільярда. Це не критично. На Білорусь втрата частини товарообігу суттєво не вплине, бо економічно орієнтована на Росію.
2 
35413
Коментарі