— Такої кількості незручних питань Путіну ще не ставив ніхто. Йому довелося буквально благати про можливість відповісти. Він — збентежений і безпорадний, наче звір, якого загнали у глухий кут. Позбавлений можливості вести демагогію й маніпулювати співрозмовником, — каже київський психолог 54-річна Валентина Домська.
Вона переглядає відео з інтерв'ю російського президента Володимира Путіна для австрійського телеканалу ОРФ. Під час бесіди його 11 разів перебив журналіст Армін Вольф.
— Путін готувався брехати й клеїти дурня. Але від нього вимагають чітких відповідей. Провокують на відвертість, до якої той не готовий. Президент розгублений. Із ним не погоджуються, йому не вірять, його перебивають, від нього вимагають. Інтерв'ю швидше нагадувало перевірку на детекторі брехні, а Путін почувався, як на допиті в КДБ.
За півтори години інтерв'ю він шість разів затинається, вісім — повторює одне й те ж слово. Найчастіше — займенник "ми". Кілька разів навіть пробує привстати, щоб вивищитися над співрозмовником. Із Путіним дуже рідко розмовляють так. Армін Вольф прямо вказує йому на брехню, провокує, не дає уникнути відповіді, викриває фальш. Тоді російський президент вдається до аналогій. Але австрієць не дозволяє клеїти дурня. Позиція в'їдливого австрійського журналіста дала Путіну змогу відчути ненависть усього світу — до себе й до Росії. Йому не вірять. Його волі не підкоряються. Цей бій він програв.
На запитання, що повинно відбутися, аби Росія повернула Крим Україні, Путін заявляє: "Нема таких умов". І мимоволі тягне себе за краватку. Цей підсвідомий жест свідчить про брехню. Людина, яка нібито тримає себе за горло, може проговоритися, — пояснює психолог. — Путін боїться втратити Крим. У якийсь момент йому уривається терпець. Він підвищує голос. Коли й це не допомагає, переходить на німецьку і буквально благає: "Будь ласка, дозвольте мені сказати".
Завдяки манері журналіста перед глядачами постає Путін-людина, а не політик. Він задирає підборіддя — відчуває внутрішню злість і досаду. Наче мала дитина, вимагає до себе уваги. Зарозумілість і легка нахабність ведучого виводять його із себе. Так досі ніхто не говорив із царем.
— Це — найважче інтерв'ю в кар'єрі Путіна. Такої кількості провокаційних запитань і тиску з боку журналіста він ще не знав, — говорить фізіономік Юрій Долгих, 42 роки.
— Путін зціплює зуби, на вилицях грають жовна, на чолі виблискує піт. Час від часу усміхається для самозахисту. У цій розмові журналіст швидше виконує роль прокурора. Путіну доводиться під тиском відповідати на і без того незручні запитання про анексований Крим і збитий на Донбасі літак. Йому не вірять, з його позицією не погоджуються.
Реабілітуватися після невтішного інтерв'ю Путіну вдається під час телемосту (7 червня президент РФ відповідав на запитання росіян під час щорічної "Прямої лінії". — ГПУ). Тут він почувається царем. Віддає накази, роздає прочухани губернаторам, які не можуть навести лад на місцях. Пробує залякати президента Петра Порошенка (пригрозив серйозними наслідками для української державності, якщо наші Збройні сили підуть в атаку на Донбасі під час Кубка світу з футболу, який 14 червня почнеться в РФ. — ГПУ). А насправді Путін боїться наступу української армії.
3 
1
Коментарі