Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг пов'язав анексію Криму Росією з протистоянням наддержав. Це перетворює конфлікт навколо півострова на велику світову політичну драму.
У роки холодної війни Сполучених Штатів Америки і Радянського Союзу було ідеологічне протистояння, хоч вплив комуністичного ладу і слабшав щороку. Хоч би куди прийшла Москва, відбувалося одне і те ж. "Народно-демократична революція", часто імітована окупантами. Націоналізація приватної власності. Встановлення однопартійної диктатури якогось народного царька. Підключення захопленої країни до "табору народної демократії". В орієнтованих на Захід була зовсім інша економіка, уявлення про державу. Це було справжнє протистояння систем.
Нинішнє "протистояння наддержав" існує лише в голові російського президента Володимира Путіна. РФ, на відміну від СРСР, — не наддержава. Її економічний потенціал при такій величезній території наближає країну швидше до карликів, ніж до велетнів. Жодного альтернативного ідеологічного порядку денного Кремль не пропонує. Росія протистоїть цивілізованому світу і продовжує від нього залежати. Кожне рішення Заходу про посилення санкцій б'є по її економіці сильніше за будь-яку зброю. І на Заході, і в Росії чудово знають, що "справжні" санкції, які зруйнували б російську економіку, вдарили б по самому Заходу, але "протистояння" припинили б назавжди.
Росія — не справжній конкурент. Це світовий хуліган, з яким не хочуть зв'язуватися, щоб не переходити до рішучіших дій. Не доводити справу до великої війни, нехай і економічної.
Жителі Криму, як і всі українці — заручники не протистояння наддержав, а міжнародного хуліганства.
3 
1
Коментарі