В Анкарі та Стамбулі з 28 травня тривають протистояння між протестувальниками і владою. Минулого тижня троє людей загинули під час антиурядових демонстрацій.
— Останні п'ять років арештовують військових, журналістів, інтелектуалів, — розповідає київський кореспондент турецької газети "Джумхурієт" Деніз Берктай, 35 років. — Їх затримують, звинувачують у тероризмі. Люди навіть бояться розмовляти по телефону, бо спецслужби їх слухають. Уряд має якусь манію переслідування.
Більшість турків — мусульмани, однак хочуть вести нормальний спосіб життя. А з такими заходами країна поволі перетворюватиметься на Іран. Попервах дозволили хіджаби. Хай дозволяють, але ж не забороняйте. Суспільство збурило останнє рішення про обмеження продажу алкоголю. Місяць тому прем'єр заявив, що пиво — це не наш національний напій, а наш — то айран (йогурт, розведений водою. — "ГПУ").
Ще кілька років тому ми сподівалися: якщо влада поведеться жорстко, на це відреагує армія. Вона завжди була запорукою світськості. Але прем'єр-міністр Реджеп Таїп Ердоган провів чистку серед військових. Тепер немає кому чинити спротив. Закладаються основи авторитарного режиму.
Тому, коли поліція почала розганяти людей, це викликало шалений гнів. Почуття незахищеності вилилося назовні. Вийшли ті, кому є що втрачати — інтелектуали, студенти, підприємці. Однак Ердоган погрожує зібрати мільйони своїх прихильників. А зараз якісь особи в цивільному нападають на демонстрантів. Б'ють їх палицями. Тому досить багато хто з тих, які підтримують протестувальників, бояться вийти на вулицю.
Про революцію говорити не можна. Вона зазвичай пов'язана з виборами. Як було у Грузії чи Україні. Проте турецькій владі доведеться прислухатися до активістів, бо тепер про них знає цілий світ.
2 
1
Коментарі
2