14 травня Олег Сенцов оголосив голодування.
Він — ідеаліст у найгіршому значенні цього слова. Вірив, що в Україні можна знімати кіно. І робив це.
Вірив, що у враженій апатією та корисливістю країні є сенс писати оповідання та романи. Й писав.
Вірив, що в країни є майбутнє, а її народ здатен на диво. Зможе вирватися з тенет пострадянської архаїки й жити суголосно з цивілізованим світом. І він брав участь у Майдані.
Вірив, що всупереч волі продажних політиканів, які закликали "не піддаватися на провокації", можна врятувати Крим. І організовував у Сімферополі акції на підтримку єдності держави.
Олег Сенцов сильніший за обставини, коли з ним його ідея. Оголосив голодування й вимагає визволення з російських катівень усіх українських бранців. Його переконання дорожчі йому за життя.
"Я знаю, що таке голодування, — написав політв'язень Семен Глузман, який пройшов жахи радянських таборів. — Він молодий і емоційний. Думає, зможе подолати Путіна. Я теж думав, що зможу перемогти Брежнєва. Не зміг, але вижив". Глузман знає, про що пише. Він голодував двічі — 112 і 114 днів. Бачив наближення смерті. Сенцова годуватимуть примусово, говорить Глузман. Уставлятимуть у горло розширювач. Від цього втратить усі зуби.
Російського політв'язня Володимира Буковського годували катетером через ніс.
Проштовхували в ніздрю шланг зі сталевим набалдашником. Кожна процедура до кістки зішкрібала слизову носа. Маніпуляцію проводила медик КГБ. Коли обличчя Буковського було вже суцільним кривавим місивом, нерви здали в охоронців — навіщо так знущатися? Лікарка розплакалася: я не хочу опинитися на його місці. Звісно, вона хотіла залишитися на своєму.
Путін, мабуть, ще не вирішив, як годувати Сенцова: розширювачем через горло чи катетером через ніс. Цей КГБешний вишкребок теж хоче залишатися на своєму місці. Тому Сенцов йому потрібен живий. Хай і на межі смерті.
Порошенка влаштував би мертвий Сенцов. Такі не потрібні в партійних списках. Нашим політиканам треба не люди, а ширми — галас і подвиг у прямому ефірі. Шумок, під який можна було б красти.
Сенцов не підписувався на чужі ролі. Сам пише їх для себе. Не знаю, який фінал він замислив. Вижити може, лише повернувшись в Україну. Він не потрібен політиканам, але потрібен — всім нам. Ми втратили Василя Стуса (поет і політв'язень, помер 4 вересня 1985-го в таборі в Пермському краї Росії. — ГПУ), але маємо Віктора Медведчука (лідер проросійського руху "Український вибір", кум президента РФ Володимира Путіна, був державним адвокатом на суді Василя Стуса. — ГПУ). Не повторімо цієї помилки. Зробімо так, щоб світ говорив про Сенцова. Має значення кожен голос на його порятунок.
2 
1
Коментарі