Президент Польщі Анджей Дуда 8 липня в Луцьку взяв участь у заходах до 75-х роковин Волинської трагедії. Український глава держави Петро Порошенко в той же день відвідав Польщу. У селі Сагринь відкрив Меморіал пам'яті 660 українців, які загинули від рук так званих польських "селянських батальйонів" і підрозділів Армії Крайової 1944‑го.
Київ пропонував вшанувати полеглих українців та поляків разом. У Варшаві відмовилися.
Уранці 46-річний Анджей Дуда побував на месі в соборі апостолів Петра і Павла.
— Ми хочемо підтримати Україну в реформах, — каже він. — Прагнемо, щоб вона була безпечною державою, яка дивиться на Європу, а не на Схід, звідкіля до України століттями приходить небезпека. Я хотів би, щоб ніколи більше одна нація не піднімала руку на іншу. Наші відносини потрібно спирати на правду. Там не може бути помсти. Біль триватиме, проте вірю, що час загоїть страшні рани з одного та іншого боку. Наші добрі взаємини ми маємо будувати на історичній правді. Були польські акції відплати, в яких гинули українці. Але вражає диспропорція. Приблизно 100 тисяч поляків і 5 тисяч українців. Тоді не було війни між Польщею та Україною. А була звичайна етнічна чистка. Мова йшла про те, щоб поляків із цих територій видалити.
— Поляки та українці неодноразово разом боролися проти агресії Московії — і перемагали. Кривавий конфлікт 1943–1944 років має бути великою пересторогою, — заявив 52-річний Петро Порошенко. — Ми, сучасні покоління українців і поляків, не маємо права ставити сьогодення і майбутнє в залежність від минулого. Адже як і в усі часи, від нашої суперечки виграє третій. Не українець і не поляк, а той, хто зараз чинить агресію проти нашої держави зі Сходу. Це робиться, щоб розколоти український і польський народи. Хіба можемо дати йому хоч один шанс на перемогу? Це — ворог, зайда, окупант. І ми не дамо йому жодного шансу.
"Президент Польщі Дуда заявив, що його вражає диспропорція втрат у польсько-українському конфлікті: "100 тисяч поляків, 5 тисяч українців". Польським політикам тепер не досить подавати нічим не обґрунтовані цифри загиблих поляків, — написав у "Фейсбуку" Володимир В'ятрович, 41 рік, директор Українського інституту національної пам'яті.
— Тепер вони ще й вважають за потрібне применшувати кількість українських смертей. Точних даних щодо втрат ні українців, ні поляків немає.
Сагринь — символ пам'яті про тисячі українців, убитих у польсько-українському протистоянні. Протягом 10–11 березня 1944 року польські підпільники знищили ще 15 українських сіл".
— Варшава у відносинах з Україною запровадила так звану історичну дипломатію. Спекулює на минулому. Особливо на негативних сторінках, — говорить експерт із міжнародної політики 65-річний Григорій Перепелиця. — Це дозволяє зробити з Польщі феномен жертви — як Ізраїль із Голокостом. Й отримувати з цього політичні дивіденди. Образ жертви також мобілізує електорат провладної партії "Право і справедливість". Однак витягування з шухляди старих скелетів — хибна стратегія.
Адміністрації Дуди й Порошенка намагаються знайти компроміс і зменшити градус напруги. Він дійсно великий. Тому не вдалося домовитися про спільне покладання вінків жертвам. Прийняли компромісне рішення: Порошенко поїхав до Польщі, а Дуда прибув на Волинь.
Польський президент має досить помірковані погляди щодо цього питання. Але він висунутий від партії "Право і справедливість". Не може відходити від її позиції. У цій ситуації дуже важко досягти порозуміння. Українська сторона докладає великих зусиль, щоб зняти цю проблему. Адже вона загрожує стратегічному партнерству між Варшавою й Києвом. І грає на руку Москві.
4 
1
Коментарі
1