"Біло-блакитний" табір зберігає цілісність. Він використовує ті самі кольори, ті ж гасла, що й 2004 року, — каже політолог Костянтин Бондаренко, 43 роки. — "Помаранчевий" табір не зберігся. Він був при владі до 2010-го, і за той час самознищився.
Чіткий регіональний розподіл за політичними вподобаннями обумовлений історією. Подивіться на карту України французького інженера Ґійома Боплана середини ХVІІ століття. Границя тодішньої України йшла чітко по тій межі, по якій 2004 року відбувався поділ на "помаранчевих" і "біло-блакитних". Грубо кажучи — старий кордон руської частини Речі Посполитої та Дикого поля. Це ментальні, глибинні розбіжності. Вони залишатимуться в політиці не залежно від долі "помаранчевого" чи "біло-блакитного" табору.
Ті, хто голосували за "помаранчевих", хай і не підтримують зараз ці сили, не стали й симпатиками комуністів або "регіоналів". Вони розділилися на прихильників "Свободи", "Нашої України", "Батьківщини" і УДАРу. А ті, хто розчарувалися у "біло-блакитних", навряд чи проголосують за "пост-помаранчеві" політичні сили. Вони скоріше не підуть на вибори. Якщо ж підуть, то підтримають Компартію. Саме на хвилі розчарування у "регіоналах" комуністи нарощують рейтинг на Півдні та Сході.
3 
1
Коментарі
6