Наступного місяця завершується п'ятирічний термін перебування Олександра Медведька на посаді генпрокурора. За Конституцією, кандидатуру генпрокурора подає президент, а затверджує Верховна Рада. Зняти його глава держави може без згоди депутатів.
Серед кандидатів на генпрокурора в Партії регіонів називають заступників Медведька Віктора Пшонку та Рената Кузьміна і заступника голови Адміністрації президента нардепа-"регіонала" Геннадія Васильєва.
— Серйозна боротьба груп впливу всередині Партії регіонів зараз ще більше загостриться. Кожна почне переконувати президента поставити їхню кандидатуру на місце генпрокурора, а стовідсоткової певності не має ніхто, — коментує директор Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна Володимир Фесенко, 51 рік. — Для президента важливий принцип інтересів. Тому новим генпрокурором може стати людина, орієнтована прямо на нього і не пов'язана з конкуруючими групами. Із цього погляду більше шансів у Віктора Пшонки. Він є рівновіддаленим від груп глави Адміністрації президента Сергія Льовочкіна чи мільярдера Ріната Ахметова.
Геннадій Васильєв — претендент номер два. Він виглядає як самостійна фігура. Останнім часом себе публічно не проявляв. Можливо, така непублічність спрацює на його користь.
Ренат Кузьмін може трохи насторожувати деяких представників оточення президента своїми зв'язками із заступником глави Адміністрації президента Андрієм Портновим. У теперішнього заступника Медведька є певний зв'язок з Ахметовим. Але останнім часом Кузьмін став занадто публічним і агресивним. Це може сприйматися як прояв надмірної самостійності. А президентові потрібен прокурор-виконавець. У Льовочкіна немає своєї кандидатури на цю посаду. Він може зробити ставку на Васильєва. Але якщо інтереси Льовочкіна і Портнова збігатимуться, імовірно, можуть зіграти на амбіціях Кузьміна.
Як фігура, не пов'язана з конкуруючими групами і готова виконувати вказівки президента, Медведько міг би мати певні шанси. Але в Януковича до нього немає достатньої довіри. Медведько сприймається як слабкий прокурор, у якого немає жорсткості в боротьбі з ворогами. Він завжди шукав компроміси і баланси між Ющенком і Тимошенко чи Януковичем і Тимошенко. Про це пам'ятають і побоюються, що в жорстких ситуація він шукатиме компроміси між групами в Партії регіонів. А на ключові посади в державі президент ставить своїх.
3 
1
Коментарі