В інтернеті українці поводяться більш відкрито, ніж у реальному житті. Понад дві третини учасників спілкування через комп'ютер діляться персональною інформацією — від власного імені до контактних даних своїх родичів і друзів. Про це свідчить опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології.
— Інтернет дозволяє знайомитися із сотнями людей. Але він і роз'єднує, бо відволікає від звичної форми спілкування, — коментує директор Фонду "Демократичні ініціативи" 60-річна Ірина Бекешкіна. — Через це найважче дітям. Раніше всі росли у дворах, де були така ієрархія і сленг, що в дорослому житті труднощів у спілкуванні з людьми не виникало. Раніше декого цькували в школі, а зараз їм плювати на це. Бо є інтернетний життєвий простір, у якому всі рівні.
Теперішні діти стали індивідуалізовані. Школа, дім, один-двоє товаришів в реальності і безліч друзів в інтернеті. Якщо один учень є у соціальній мережі, то він затягне туди весь клас. Вони знають про звички, уподобання, настрій одне одного, бо кожен детально розповів, де був, що бачив — але компанією їх не назвеш.
Небезпекою спілкування в інтернеті є те, що нинішня молодь втрачає здатність до аналітичного мислення. Вона думає короткими повідомленнями і сумішшю різних шматків текстів. Через це їй важко виокремити основне з величезного обсягу інформації і — найголовніше — вибудовувати з нього причинно-наслідкові зв'язки.
В інтернетизованому суспільстві є відкритість і не може бути цензури. Це поступово змінює відносини суспільства з владою. Остання не навчилася жити в інформаційному суспільстві. Нещодавно читала відповідь, яку Комітет виборців отримав з однієї райадміністрації на Черкащині. Надіслали запит щодо складу депутатів районної ради, а їм пишуть: "Та йдіть ви..." Раніше величезна кількість таких відповідей гинули, а зараз вільно гуляють інтернетом та згуртовують до протесту абсолютно незнайомих людей, бо є проти кого. Недавні блокування сайтів органів влади — це один із проявів такого протесту. І з цим влада мусить рахуватися, якщо вона хоче залишатися владою.
Коментарі
1