Президент Петро Порошенко в черговому телеінтерв'ю пообіцяв робити все, аби "в результаті розробленої стратегії і використовуючи міжнародні правові механізми ми через суди й політико-дипломатичним шляхом забезпечили повернення Криму". Як саме влада повертатиме півострів — таємниця. Згадану Порошенком стратегію засекречено, хоча ще в червні глава держави обіцяв її відкрито презентувати.
У будь-якому разі не варто одним плекати зайвих ілюзій, а іншим — розповідати солодкі казки. Жодні дипломатичні зусилля чи рішення судів не змусять Росію віддати півострів. Анексія Криму відбулася зі свавільним порушенням Москвою міжнародного права, і вона ігноруватиме цивілізовані норми й далі. Днями Державна дума РФ ухвалила закон, який дозволяє російському Конституційному суду блокувати виконання Росією рішень міжнародних судів.
Це не означає, що Україна не повинна використовувати всі можливі зовнішні інструменти. В тому числі й Міжнародний суд ООН, до якого Київ за майже два роки анексії звернутися так і не спромігся. Рішення судів — оонівського чи Європейського суду з прав людини — не повернуть півострів, проте сприятимуть юридичній фіксації російської агресії.
Повернеться ж Крим хіба що так, як після Другої світової війни повернулися до Чехії Судети чи Ельзас і Лотарингія — до Франції. Тобто, коли Росія опиниться в руїнах, подібно до радянської та російської імперій. Вибухне в силу економічних, соціальних чи міжетнічних причин. Отож, якщо Україна справді хоче забрати назад свої території та й просто убезпечити себе від подальшої російської агресії чи тиску, вона повинна за будь-якої можливості сприяти наближенню цього вибуху. Зокрема, і в політиці щодо окупованого Криму. Постачання на півострів електроенергії чи торгівля з ним суперечать планам щодо його повернення — бо так ми допомагаємо окупанту замість того, щоб сприяти збільшенню його економічних збитків і дестабілізації.
На дипломатичному напрямку завданням Києва є збереження дієвих довгострокових економічних санкцій Заходу проти Росії саме через окупацію Криму. Це — один із засобів поступового ослаблення агресора. Водночас в Євросоюзі не бракує охочих їх позбутися. Продовжує становити велику небезпеку Мінський процес, що так само суперечить логіці поновлення суверенітету України над її територіями. Адже його результатом може стати передача Росією окупованої і вщент зруйнованої частини Донбасу на баланс Києва. При цьому Москва фактично збереже контроль над регіоном, позбудеться витрат на його утримання і доб'ється зняття принаймні частини західних санкцій.
2 
1
Коментарі
2