Після прийняття нового закону про вибори годі чекати зміни політичної системи. Вона пройшла свою точку неповернення, вважає експерт Корпорації стратегічного консалтингу "Гардарика" Костянтин Матвієнко, 56 років.
— Українська політична еліта зацікавлена в консервуванні соціуму, де вона посідає провідні позиції, — каже. — Це ж створює перешкоду для модернізації суспільства та держави.
Чому?
— Часто в світовій історії народи потрапляли до точки неповернення, коли вони не могли відступити на попередні рейки свого існування. Класичним прикладом є Франція на чолі з Людовиком ХVІ та дворянами. Її устрій не відповідав вимогам культури, розвитку виробництва, логіці суспільно-політичної динаміки. Життя йшло вперед, тому сталася Французька революція.
Українці 20 років незалежні. Правлячий клас докладає зусиль для того, щоб максимально довго експлуатувати ресурси та населення, не дбаючи про відтворення. Країна відносно багата — її можна тривалий час визискувати невеликій закритій групі. Коли ми бачимо, як деградує міська інфраструктура Одеси чи Донецька, варто згадати про лондонські та швейцарські будинки нашої еліти. Вони не вкладають у тих людей, які їм створюють суперкапітали.
2004 року в усіх зажевріла надія, що владу можна трансформувати. Але й після помаранчевого Майдану політична еліта пішла на консервацію. Тепер Банкова протягнула новий виборчий закон, аби консервувати еліту ще більше. Це зменшує легітимність Верховної Ради в очах виборців. Скандал із нардепом Романом Забзалюком і перекупом "тушок" — іще один штрих у картині нелегітимності всіх державних інститутів. Не принципово — нові люди там чи старі. Нові діятимуть за старими правилами. Інтелектуального і морального оновлення Верховної Ради не буде.
Як вийти з такого стану?
— Точка неповернення полягає в тому, що громадяни не можуть змінити ситуацію через вибори. Їх значення нівелюється. Ми вже бачили податковий Майдан, цифровий. Суспільство переходить до тихого громадянського спротиву — люди об'єднуються, зростає солідарність. Довго така ситуація тривати не може, бо час дуже стиснутий. Загнивання відбувається швидко. Еліти це також розуміють.
Ви бачили нового міністра Збройних сил?
— З таким військовим начальником армія потрібна тільки для "освоєння ресурсу". Суспільство хоче змін, а консервативна політична модель цього не хоче, бо це не відповідає її інтересам. І цю суперечність не розв'яжеш через чергові "чесні вибори". Отже, суспільство має зіштовхнутися з елітою — революцією, переворотом або бунтом.
Революціям передували революції свідомості. У нас є таке бродіння в умах?
— Певною мірою є. Але у нас суспільство поглинає мислителів. Для прикладу: зараз є таке об'єднання "Сам". Створили його професійні гранітоїди. Як сказав один мій розумний приятель у "Фейсбуці": "Об'єднання "Сам", окрім власного депутатства, не може згенерувати жодної ідеї". Або є об'єднання "Ми — європейці". Але ж Європа сама в кризі — економічній, політичній, інтелектуальній. Тобто "європейці" хочуть недорого продати нам квиток на "Титанік". Якщо хочемо справжніх змін, потрібна революція мислення.
А мислителі — хто?
— Я б назвав Георгія Почепцова та Сергія Дацюка. Тобто люди є, але вони — не лідери суспільної думки, подібно до Монтеск'є чи Руссо у дореволюційній Франції. Вони перебувають на інформаційному маргінесі. Наше суспільство підлаштоване під ток-шоу. Історія із Забзалюком — один з елементів цього шоу. Революція передбачає інтелектуальне та ідейне підґрунтя. А в Україні воно ледве животіє.
Якщо не буде реформ чи революції, що станеться далі?
— Без якісних змін у суспільстві ми не заслуговуємо на власну державність — державність інформаційного суспільства. Єдине, що нас зараз рятує від поглинання Росією та її агресії, — рахунки російських чиновників та олігархів у західних банках. Страх арешту цих активів лякає їх більше, ніж українська армія та наш військово-промисловий комплекс. Румунія є членом НАТО, тому зацікавлена лише в гуманітарній та соціальній експансії на Буковині й Бессарабії. Решті країн ми не цікаві. Але так завжди не буде.
2 
1
Коментарі