15 грудня у п'яти округах пройшли повторні вибори до Верховної Ради. Лише в Черкаській області народним депутатом обрали опозиціонера — Леоніда Даценка з "Батьківщини". У чотирьох інших перемогли представники влади. На Київщині — Руслан Бадаєв, Миколаївщині — Микола Круглов, у Черкасах — Михайло Поплавський, у столиці — Віктор Пилипишин.
— Мажоритарні вибори на 70 відсотків є технологією, а на 30 — ідеологією, — розказує 41-річний Ігор Попов, колишній голова Комітету виборців. — Опозиційні кандидати повторили свої торішні кампанії, а влада все перебудувала. Завела нових людей, які зробили ставку на підкуп. Тому й перемогла. Опозиції не варто було сподіватися, що картинка з Майдану переконає голосувати за її кандидатів. Треба було проводити кампанію від дверей до дверей.
Що таке виборча кампанія кандидата-мажоритарника? Які її основні етапи?
— Коли округ вибраний, потрібно визначити його проблематику й очікування людей. Розвісити білборди. Якщо кандидат обіцяє створення робочих місць, то пояснити як. Наприклад, показати інвестиційний проект чи закласти камінь у будівництво заводу. Потрібно доводити, що зробиш щось краще, ніж конкуренти. Добре, якщо маєш купу грошей. Тоді можна прокласти асфальт, де його ніколи не було, чи провести газ у село. Але таке можуть не всі. Тому створюють громадські приймальні, пропонують юридичну допомогу. Треба стати впізнаваним, а потім спонукати виборців проголосувати за себе. Далі слід включити своїх людей у виборчі комісії, запросити спостерігачів, зуміти захистити отриманий результат.
Що найбільше потрібно для перемоги?
— Людина має бути яскравим лідером, хорошим оратором. Важлива особиста робота. Є чимало прикладів, коли кандидати пройшли до парламенту, провівши в окрузі тільки три місяці. Але заїхали в кожне село.
За рахунок чого перемогли Бадаєв, Круглов, Поплавський, Даценко і Пилипишин?
— Русланові Бадаєву поталанило, що зняли з виборів опозиціонера Віктора Романюка. Бадаєв був депутатом обласної ради, його знали люди. Микола Круглов чимало років очолював обласну державну адміністрацію. На округ ще до виборів завів бюджетні програми, запланував будівництва, щоб люди знали, кому дякувати.
Михайло Поплавський не лише впізнаваний, але й популярний. Приїхав в округ і зіграв на тому, що "маленький українець" хоче тут і зараз, а не світле європейське майбутнє через 15 років.
Були повідомлення про підкуп виборців з боку Віктора Пилипишина в Києві. Він активізував на окрузі свої програми, як то: "Кияни передусім", гуманітарку — роздавали квитки й талони, встановлювали лавочки. Для "свободівця" Юрія Левченка ведмежою послугою стало те, що його партія зруйнувала пам'ятник Ленінові прямо на районі. Він був не так символом режиму, як місцем, де призначали побачення. Це забрало кілька відсотків голосів.
Леонідові Даценку влада не протиставила сильного конкурента. Він — місцевий. Вже перемагав провладного Богдана Губського. Тому просто зібрав свої голоси.
Сотні тисяч людей виходять на майдани, а в округах перемогли представники влади. Чому?
— Чимало українців розчаровані в будь-яких політичних гаслах та перспективах. Вони готові продати свої голоси за гроші чи якийсь подарунок, обіцянку. Якби вибори були по партійних списках, перемогла б опозиція.
2 
1
Коментарі
1