Міністр освіти та науки Дмитро Табачник скасував оцінки з фізкультури в школах. Із 1 вересня успішність учнів позначатимуть за заліковим принципом — "зараховано" або "не зараховано".
— Рідкісний випадок, коли підтримую Табачника, — каже експерт з освітньої політики Віктор Громовий, 49 років. — Ми не готуємо в школі олімпійських чемпіонів. Тут інша мета — підтримувати оптимальний фізичний стан. Багато дітей приходять у перший клас з проблемами здоров'я. Кількість таких зростає після випуску. Відомі випадки, коли учень заради оцінки старається понад можливості. Зі мною в школі ледь не сталася трагедія. Бігав крос 7 кілометрів, дуже гупало в голові. Опісля з'ясували, що маю юнацьку гіпертонію. Мені категорично не можна було бігати. У школах немає елементарних тонометрів для вимірювання тиску перед великими навантаженнями.
Спортивна база у навчальних закладах, як за печерних людей. Форми навчання і нормативи застарілі. Рівень кваліфікації вчителів низький. Тому діти не люблять фізкультуру, прогулюють. Правдами і неправдами роблять купу довідок, щоби не ходити. Соромно 17-річній дівчині стрибати, вибачте, через козла. Вона із задоволенням в теніс пограла б 45 хвилин.
Тому гіршого ставлення до фізкультури бути не може. Учителеві треба поставити оцінку. Він примушує всіх здавати нормативи. Його педагогічна культура дозволяє дитину вагою 130 кілограмів повісити на поперечині. Він знає, що учень не підтягнеться жодного разу. Але педагогу потрібно почепити хлопця, щоб однокласники обізвали його "мішком", і поставити "двійку". Ці уроки фізкультури — психологічна травма для школярів.
Скасування оцінки за фізкультуру — це косметичний засіб. Треба радикально змінювати ситуацію, фінансування. Фізрук повинен стати тренером. Стежити за фізичним станом дитини. Бачив методику навчання в США. Вразила їхня спортивна база. Нею можна користуватися безкоштовно й поза уроками. У кожному навчальному закладі — басейн. Уся школа збирається на будь-яке спортивне змагання, вболіває. Дуже розвинений шкільний патріотизм. Діти люблять змагатися, чогось досягати. Більшість американських директорів навчальних закладів за фахом учителі фізкультури. Це фантастика для України. У нас факультет фізичної культури називають "дурфаком". Українські директори шкіл — це переважно історики.
3 
1
Коментарі
1