— Ми повинні зробити все, щоб завтра чи післязавтра Путін нас не загарбав. Єдиною можливістю для цього є членство України в Північноатлантичному альянсі, — каже посол України в Німеччині 45-річний Андрій Мельник в ефірі радіо "Дойчляндфунк". — Зараз біля наших кордонів і на окупованих територіях зосередили близько 90 тисяч російських військових. Це чи не найбільше переміщення військ Росії від Другої світової війни.

Єдине, що може захистити Україну від вторгнення — негайне надання членства в НАТО. Без санкцій і летальної зброї Заходу наша країна навряд чи протрималася б сім років війни. Та цього недостатньо. Україна або стає частиною НАТО і робить свій внесок у безпеку Європи, або нам залишається тільки озброюватися самим. І, можливо, знову подумати про ядерний статус.

— Зараз гарна нагода для вступу в Альянс. Але її легко змарнувати бездіяльністю, — каже директор Міжнародного інституту демократії 51-річний Сергій Таран. — Колись мало хто вірив, що Україна отримає безвіз. Але це сталося. Ціною наполегливої праці. НАТО вже розглядає питання включення України до свого складу. Потрібні рішучість нашого керівництва й активні дії. На жаль, ні першого, ні другого немає.

Відмова від ядерного статусу 1994 року була помилкою українського керівництва. Така зброя захистила б нас від агресивних зазіхань. І спростила би вступ до НАТО. Ядерний статус набувається не через декларації. Для утримування такого озброєння треба мати потужну економіку.

А від західних союзників нам зараз потрібні летальна зброя, посилення санкцій проти Росії та перекриття силами НАТО повітряного простору над Україною.

×