— Єреван не повинен забувати, що наші новітні ракетні системи дозволяють із високою точністю вразити Мецаморську атомну електростанцію. Це може призвести до катастрофи для Вірменії, — каже начальник пресслужби Міністерства оборони Азейбаржану полковник Вагіф Даргяхли.

12 липня на кордоні Азербайджану та Вірменії відбулося збройне зіткнення. Вірменське оборонне відомство повідомило, що військові Азербайджану на автомобілі УАЗ спробували перетнути кордон і захопити опорний пункт. За версією іншої сторони, збройні сили Вірменії обстріляли позиції противника з артилерії на ділянці Товузського району — неподалік Нагірного Карабаху. За інформацією Баку, станом на 20 липня загинули 11 азербайджанських військових, зокрема генерал-майор Полад Хашимов. Вірменія заявила про чотирьох своїх убитих і десятьох поранених.

— Щойно дозволить оперативна обстановка, запросимо іноземних військових представників в Азербайджані на цю територію. Нехай вони побачать, хто вчинив цю провокацію та хто несе відповідальність за ескалацію. Азербайджан не відступить від своєї позиції, — говорить президент Ільхам Алієв, 58 років.

— Політико-військове керівництво Азербайджану несе повну відповідальність за наслідки підриву регіональної стабільності, — каже прем'єр Вірменії 45-річний Нікол Пашинян.

Це найбільше загострення з 2016-го, коли відбулася так звана чотириденна війна. Тоді також були обстріли прикордонних територій з обох сторін. Загинули майже сотня військових.

Вірмени в автономній області Нагірний Карабах у складі Азербайджану 1988-го виступили за об'єднання з Єреваном. З 1992-го країни перебувають у стані війни. 1994-го домовилися про перемир'я. Тоді загинули близько 30 тисяч людей. Нині більшу частину анклаву контролює невизнана Нагірно-Карабаська Республіка.

15 липня в Баку пройшли демонстрації. Декілька тисяч людей вимагали від керівництва країни мобілізації та наступальних дій. Люди про­рвалися в будівлю парламенту й скандували: "Нехай закінчиться карантин і почнеться війна!", "Головнокомандувачу, видай зброю!" Понад 23 тисячі громадян висловили бажання добровільно вступити до лав збройних сил.

"Українська сторона виступає за політичне врегулювання на основі суверенітету і територіальної цілісності Азербайджанської Республіки в її міжнародно визнаних кордонах", — зазначило Міністерство закордонних справ України 13 липня.

"Подібна заява могла бути доцільною у випадку конфлікту в Карабаху, в якому Київ послідовно підтримує територіальну цілісність Азербайджану. Однак у цьому випадку про спірні кордони не йдеться", — відреагували у вірменському МЗС.

Під українським посольством у Єревані 15 липня відбулася акція протесту. Активісти облили ворота установи борщем.

— Росія провадить стратегію контрольованої ескалації в Нагірному Карабаху. Поєднує бойові дії з інтенсивним дипломатичним тиском, — говорить ­експерт із міжнародних відносин Григорій Перепелиця, 66 років.

— Так само Кремль діє щодо Донбасу. Вірменія стала заручником, маріонеткою Москви. Путін контролює економіку, зовнішню та внут­рішню політику цієї країни. У будь-який момент може збільшити градус напруги на кордоні. Щоб тиснути на Баку. Росіяни намагаються змусити президента Алієва проводити більш промосковську політику. Остаточно відмовитися від зближення із Заходом. Хочуть, щоб азербайджанська влада визнала Нагірний Карабах суб'єктом конфлікту. Подальший розвиток залежатиме від того, чи поведеться Баку на шантаж Москви.

Те ж саме чекає на окупований Донбас. Кремль триматиме конфлікт у підвішеному стані й активізуватиме, коли це буде вигідно. Київ має робити висновки. Треба просувати власну стратегію, брати ініціативу. Зараз відповідаємо на російські пропозиції, своїх не висуваємо. Боїмося відповісти на обстріли, щоб не порушити Мінські угоди. Російські найманці регулярно атакують наших військових, а ті не можуть гідно дати відсіч.

Азербайджанці зрозуміли, що вирішити конфлікт з Вір­менією можна тільки військовими методами. Українська влада теж має дійти цього висновку.

×