Тривале відчуття горя може спричинити в дітей смерть домашньої тварини.

Потенційно це також може привести до проблем з психічним здоров'ям, пише "Новое время".

Дослідники з Массачусетської лікарні (MGH) загального профілю виявили, що сильна емоційна прив'язаність дітей до домашніх тварин може привести до серйозного психологічного стресу, який служить індикатором депресії у дітей та підлітків протягом трьох і більше років після втрати улюбленого вихованця.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Школа починається: як мотивувати дитину відвідувати уроки

"Однією з перших серйозних втрат, з якими зіткнеться дитина, швидше за все, стане смерть домашньої тварини, і удар може бути травмуючим, особливо коли ця тварина відчуває себе членом сім'ї. Ми виявили, що цей досвід смерті домашніх тварин часто пов'язаний із загостренням симптомів психічного здоров'я у дітей, і що батьки і лікарі повинні розпізнавати і серйозно ставитися до цих симптомів, а не просто відмахуватися від них", — каже Кетрін Кроуфорд, провідний автор дослідження.

За її словами, зв'язки, які діти формують з тваринами, можуть нагадувати безпечні людські відносини з точки зору забезпечення прихильності, захисту і заспокоєння. Більш того, діти часто звертаються до домашніх тварин, щоб утішитися і висловити свої страхи і емоційні переживання. Хоча підвищені співчуття, адекватна самооцінка і соціальна компетентність, які формуються в цьому випадку, явно корисні, зворотна сторона — це вплив на дітей смерті домашньої тварини.

"Ми помітили, що зв'язок між смертю вихованця і симптомами психопатології в дитинстві має місце незалежно від соціально-економічного статусу дитини або труднощів, які він вже пережив у своїй юного життя", — зазначає Ерін Данн, доктор медичних наук, магістр охорони здоров'я, з Центру геномної медицини і Департаменту психіатрії MGH.

Науковці також дізналися, що зв'язок між смертю домашньої тварини і посиленням психопатології були більш виражені у хлопчиків, ніж у дівчаток — відкриття, яке здивувало їх в світлі попередніх досліджень — і що сила зв'язку не залежала від того, в якому віці дитина зіткнувся зі смертю, скільки разів і як давно це відбувалося. За словами Данна, це останнє відкриття говорить про "міцність зв'язку з домашніми тваринами, яка формується в дуже ранньому віці, і про те, як він може впливати на дітей протягом усього їх розвитку".

Дослідження MGH підкреслило важливість того, щоб батьки, опікуни та педіатри усвідомлювали і серйозно ставилися до короткострокових і довгострокових психологічних реакцій дітей на смерть домашньої тварини — реакцій, які можуть імітувати реакцію дитини на втрату інших важливих членів сім'ї.

"Дорослим необхідно звернути увагу на ці почуття. Вони можуть бути ознаками складного горя, і наявність когось, з ким можна поговорити, може бути надзвичайно корисним для дитини, яка сумує", — говорить Кроуфорд.

×