5 помилок надто турботливих батьків

5

Усі батьки хочуть робити все ідеально. На жаль, це неможливо, адже ми всі час до часу помиляємось. У вихованні дітей головним є баланс.

"Надавши повну свободу вибору дитині ви можете викликати у неї занепокоєння та відчуття, що про них не піклуються. Але з іншого боку неможливість вибору може перешкодити індивідуальному розвитку дитини", - цитує healthyway.com американського психолога Еллі Кобб.

"Хитрість полягає в тому, щоб знайти правильну комбінацію свободи й обмежень, - каже вона, - надання певного вибору, а також упорядкована структура дозволяє дітям ефективно розвиватися, вчитися і рости".

1. Не перевантажувати рюкзак дитини

 

Важлива не тільки вага, а й правильний тип рюкзака. Мануальний терапевт Скотт Баучі консультував дизайнерів рюкзаків, і він вважає, що технологія хоч і поліпшується, але все одно рюкзаки надають серйозне навантаження на спину дитини.

"Для дітей молодшого віку рюкзаки розраховані на те, щоб нести близько 10 відсотків ваги, для дітей старше 12 років – 15 відсотків", – каже Баучі. "Якщо рюкзак важить більше, варто розподіляти навантаження по-іншому (переносити вагу на дитячі стегна)".

Баучі каже, що кожен четвертий учень носить на спині близько третини ваги свого тіла, що може призвести до травм і м'язово-скелетних розладів. Уявіть 80-кілограмового дорослого, який носить вантаж у 25 кілограмів щодня, і зрозумієте, що це реальна проблема.

Щоб уникнути травм, батьки повинні щодня контролювати вагу рюкзаків. Також важливо вибирати моделі з широкими, зручними ременями та декількома відсіками, які допомагають дітям інтуїтивно правильно розподіляти вагу.

Також діти мають навчитися спочатку ставити свої рюкзаки на стілець або стіл, перш ніж одягати їх на спину; це запобігає різкому скручуванню спини, яке може привести до травми.

2. Не полегшувати страхи дитини

 

Припустимо, що ваша дитина боїться чужих. І ви, як батько, намагаєтеся забезпечити взаємодію з учителями, родичами та дітьми в безпечному, контрольованому середовищі. Це добрий намір, але він може бути помилковим.

"Часто бажання батьків полегшити тривогу, страхи та фобії дитини призводить до посилення цієї проблеми", – розповідає клінічний психолог Анна Пруддовскі.

"Батьки часто відповідають на питання за боязку дитину, або дозволяють дитині, яка боїться темряви, спати в батьківському ліжку або зі світлом нічника. Але ці спроби захистити чадо лише поглиблюють його страхи і занепокоєння".

Уникнення підсилює страх дитини, демонструючи, що стрес – це те, про що не можна говорити. Кращий спосіб подолати тривогу, страшні ситуації, або фобії – це усвідомити проблему, скласти план і м'яко привчити дитину до того, що змушує її турбуватися.

Наприклад, якщо дитина боїться подорожувати на метро, замість того, щоб їздити на таксі або автобусі, можна спочатку почитати про метро, потім відвідати станцію, потім проїхати дві-три зупинки, подовжуючи поїздки поступово по мірі стихання страху, – говорить Фокс.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як ґаджети впливають на дитячу психіку

3. Не боятися розбудити вдень сплячу дитину

 

"Це призводить до фрагментарного сну і може викликати нічні пробудження", – говорить Денніс Розен, доктор медичних наук, педіатричний пульмонолог і фахівець зі сну, що працює в Бостонській дитячій лікарні.

Розен каже, що, хоча батьки не повинні турбувати сплячих немовлят протягом перших кількох місяців, діти повинні почати отримувати більшу частину свого сну ночами, коли їм виповниться близько 3-6 місяців.

"Підтримка та забезпечення дотримання регулярного і збалансованого плану сну призводить до того, що життя батьків стане простішим. Навіть якщо це означає, що малюк не буде спати по три години вдень", – каже Розен.

4. Не робити комп'ютер нянею дитини

 

Діти повинні вміти використовувати комп'ютером, щоб отримувати інформацію та досягати успіху. Але батьки не повинні дозволяти комп'ютерам, планшетам і смартфонам грати роль няні.

"Привчаючи дітей до гаджетів з раннього віку, батьки створюють численні проблеми, яких могли б уникнути", – впевнена Прудовські.

Наприклад, проблеми зі сном можуть бути викликані синім спектром світла екрану, які пригнічують вироблення гормону мелатоніну. Є також докази того, що світло екрана може сприяти проблемам із зором.

"За останні 20 років ми спостерігаємо значне збільшення короткозорості), і це збігається зі збільшенням використання комп'ютерів", – каже офтальмолог Гері Хейтінга.

Також було встановлено, що діти, які користуються комп'ютером, погано поділяють реальний і віртуальний світ. Психолог Арік Сигман, доктор філософії, неодноразово попереджав, що надмірний час, проведений біля екрана "пов'язаний зі значними біологічними змінами в їх тілах і мозку, які можуть мати серйозні медичні наслідки".

Американська академія педіатрії рекомендує обмежити час екрану до однієї години на день для дітей у віці від 2 до 5 років. Для дітей старшого віку батьки повинні самі визначити, яку кількість часу їм можна проводити перед екраном.

5. Не перехвалити дитину

 

Наш батьківський інстинкт – хвалити дітей, щоб вони росли зі здоровою самооцінкою. Але є одна проблема: деякі види похвали можуть завдати шкоди самооцінці.

Дослідження виявили, якщо хвалити дітей за їх особисті якості, вони відчувають більший сором після досвіду невдачі. Згодом це почуття сорому переростає у відчуття, що вони самі є невдахами.

Це ні в якому разі не означає, що дітей не треба хвалити. Навпаки. Просто важливо вибрати правильний вид похвали. Похвала процесу або конкретної поведінки не призводить до почуття сорому після невдачі.

Отже, наступного разу, коли ваш малюк принесе додому гарні оцінки, не кажіть: "Ти найрозумніша дитина в світі!" Замість цього скажіть: "Мені подобається, що ти так багато вчився й отримав хороші оцінки!"

Звичайно, стиль похвали – не єдиний фактор, який грає роль. Важливо ще кількість схвалення. Знайдіть золоту середину. Коли батьки занадто або недостатньо хвалять своїх дітей за навчання, ці діти з більшою ймовірністю будуть погано вчитися в школі. У них також може виникнути депресія.

×