Знаєте, всі свої страхи і сни, тобто самостійне життя "підкірки", треба тримати, наче язик — за зубами. Бо іноді просто соромно за неї. Хоч ти тут нібито й ні при чому. Так, як колись у дитинстві: "Не я б"ю — моя рука б"є".
Снилося мені якось, що ховають небесної краси дівчину, а я йду за труною і думаю: "Треба якось встигнути забрати в неї з-під голови кілька бобін"... І от у момент прощання я підходжу до неї, нахиляюсь і встигаю висмикнути дві бобінки для магнітофона. На одній з них написано "Rainbow", а на другій — "The Beatles", Let It Be.
Колись ми з другом Сашком заслуховували ці бобіни до дір. У певний життєвий момент це була для нас найголовніша музика. І, безперечно, у цьому похороні є якась глибока символіка. Хто ця мертва красуня? Дружба? Дитинство? Минуле?
І з цього всього мотлоху треба дістати щось найважливіше?
Я йду за труною і думаю
Не пам"ятаю, чи поховали в тому сні прекрасну дівчину, бо плівка обривається. Але точно поховали мою бабусю. Три роки тому і зовсім не уві сні. От час од часу до мене вона й приходить. Для бабусі в моїх снах відведено особливе місце. Ми там граємо в дурня, як і було за її життя. Якщо програю я, то мушу хвилину простояти на голові. Але не більше хвилини. Про це дбає бабця і завжди каже: "Пильнуй, синку, щоб кров не перелилася". Чомусь уві сні вона звертається до мене як до сина. А якщо програє вона, то мусить проспівати народну пісню "Їхав козак на війноньку".
Минулої ночі знову приходила бабуся, але ми не грали в карти. Вперше за три роки.
Я повівся так, як ніколи б не повівся в житті. Я сказав їй роздратованим голосом:
— Ну, якщо вже прийшла, то хоч посуд помий…
І вона повелася так, як ніколи б не повелася в житті — пішла і помила.
1 
1
Коментарі
12