Спочатку ти його трохи боїшся і поважаєш. Хоча, звісно, й дуже любиш, але він не підпускає надто близько. Тримає дистанцію, як і личить старшому. Він перевіряє в тебе англійську, хоча сам ні в зуб ногою, і тебе це злить. Він дрижить над твоєю молодшою сестрою і в усіх конфліктах виступає на її боці. Він бореться з твоїм підлітковим курінням тоталітарними методами. Він привозить із Челябінська кедрові шишки і червону рибу з Владивостока. Ти ростеш, дорослішаєш і тільки тепер поволі починаєш віддавати борги. Тепер йому 65 років, і коли ти просто згадуєш про нього, в тебе стискається серце і всім тілом розливається якась щеняча ніжність.
Я про свого тата. Особливо в підлітковому віці наші стосунки були складними. "Карибські кризи" чергувалися з тимчасовим "роззброєнням", але загальний градус непримиренності двох систем був дуже високим. Мені тоді здавалося, що проблеми насправді не в мене, а в нього. Так думають усі підлітки.
Тато гнав самогон. Не на продаж, а суто "для дому, для сім"ї". Підпільно, ночами, зачинившись у п"ятиметровій кухні. Він до ранку слухав "Свободу" і стежив за тим, як із вузенької рурки апарата до літрового слоїка скапує зелений змій. Татів самогон вважався витвором мистецтва. Може, тому в нашій родині немає алкоголіків.
За татом прийшли з міліції
Одного разу взимку прийшов я до бабці після уроків на чай. Аж раптом дзвінок із татової роботи. Бабця в істериці:
— Андрію, за татом прийшли з міліції! Ведуть його додому. Боже, там же ж самогон! Біжи додому! Виливай!
Від бабці додому втричі довше йти, ніж із татової роботи. І ось я мчу засніженим містом додому — рятувати тата, виливати самогон в унітаз. Я кілька разів падаю на льоду, набираю в капці снігу і забиваю легені морозяним повітрям. Але я точно встигну раніше за міліцію. Інакше й бути не може.
1 
1
Коментарі
6