Безробітна черкащанка виграла мільйон гривень

 

26-річна жителька райцентру Христинівка на Черкащині виграла 1 млн грн в акції, яку проводила торгова марка "Чернігівське".

— Тільки не називайте мого справжнього імені та прізвища, — просить. Ховає обличчя. Каже, попросила селищного голову не казати її адреси. Пропонує називати Валентиною.

— То не я виграла, а мама. Але записала на мене. Я ніколи везучою не була. Кілька разів купувала білети "Лото-Забава" — вигравала по 10 гривень. Коли получила офіційного листа, не повірила. Подумала, що розводять на гроші — почнуться повідомлення: вишліть грошей, скиньте СМС. Я газети уважно читаю. У кризу аферистів стільки розвелося.

Організатори конкурсу зв"язалися з переможцями телефоном.

— Коли запропонували приїхати за грошима, підписати документи — був шок. Іще кілька місяців назад мєчтала про шубу і машину. А зараз відповідальніше на всьо дивлюся. Недавно на "Одноклассниках" зустріла друга. Запросив приїхати в Київ. Я здуру одягнула шикарний шкіряний плащ із мєховим воротніком, цепочку золоту, кольца. Як у метро зайшла, ледве не зомліла через задуху. Мєховий воротнік добряче шию напарив. Вискочила з метро — а мене Владік уже жде. І навіть туалету ніде нема, аби забігти, напарфумитися, бо сім потів зійшло.

Відчиняє двері до квартири. Показує чоботи на високих підборах.

— Осьо в цих їздила. У метро "шпильки" як залізли в ескалатор, думала, шо він мене й промотає по кругу. Ледве виходила в них день.

Каже, грошей майже не чіпає.

Батько кілька тисяч доларів розклав по літрових банках і закопав

— Є в чому ходити, з біржі праці на сигарети дають грошей. Мама з батьком працюють, то я на їхній шиї.

— Які сигарети? — прислухається її мати.

— Це я так, до слова, — сміється Валентина. — Мама знає, що я курю. Батько пробував нагодувати цигарками, але вона не дала. Сказала — аби не кололася, а шо балується — то хай, уже взросла.

Частину виграних грошей батько закопав на городі.

— Кілька тисяч доларів замотав у целофан, розклав по літрових банках і позакопував. Тепер як треба, бере лопату і каже: "Пішов я на дачу — врємєнну адміністрацію ще в одній банці зроблю!" Приходить із тією банкою: "Ну от, іще один банк лопнув". Ми з мамою вмираємо зо сміху.

Стоїть біля дверей, до помешкання не запрошує. Мовляв, боїться.

— Наші знайомі з Умані кілька років тому виграли 2 тисячі гривень у миттєву лотерею. Може, в банку їх здали. Зарвалися до них у квартиру троє чоловіків. Поклали на підлогу, наказали віддати гроші. Золото забрали, магнітофона. Приказали лежати лицем у підлогу до вечора, бо буде капєц. Більше в лотерею не грають — виграти бояться. Чула ще, як молода сім"я із Черкас виграла 50 тисяч гривень. Гроші сховали у чотирьох різних місцях. У них дитину вкрали й більше тижня тримали, доки до копійки виграш не віддали.

Валентина не одружена. Навесні лаштується до Києва на заробітки.

— А чого сидіти в батьків на шиї? Там трохи потруся, може, своє життя влаштую.

Юрій Войченко утратив шанс мати квартиру

— Мій вітчим пиво любить, як і кожен мужик, — каже Юрій Войченко, 36 років.

Він живе із дружиною та сином у столиці, винаймає квартиру. Раз на півроку їздить до батьків у місто Богородчани Івано-Франківської області.

— Років п"ять назад "Чернігівське" акцію теж проводило. Треба було знайти малюнок будиночка під кришечкою, і виграєш квартиру в Києві. Мій старий пиво любить, а під ті кришечки ніколи не дивився. Я їх поперевертав — на одній був будиночок. Кинувся дзвонити, а мені кажуть: вибачайте, але акція вже закінчилася.

Відтоді мати Юрія не викидає кришечок з-під пива. За півроку виграла 60 грн.

×