15 березня з війська мав повернутися 19-річний Дмитро Дроняк із селища Верховина Івано-Франківської області. Чотири місяці тому батькам повідомили, що син застрелився на посту. Слідство досі не може однозначно сказати, що сталося із військовослужбовцем, і відмовляється провести комісійну експертизу.
— Моя дитина надто любила життя, аби покінчити самогубством, — говорить мати хлопця 43-річна Марія Дроняк. — Я їм дала здорову дитину, а отримала тіло із трьома кулями в голові.
Торік 22 листопада Дмитро останній раз зателефонував додому на мобільний сестри. Просив, аби приїхали в неділю та неодмінно привезли теплі шкарпетки, бритву, трохи солодощів.
— Говорив веселим голосом. Ми зібралися поїхати всією родиною, — каже 20-річна Валентина Дроняк, сестра Дмитра.
Служити до Делятинської військової частини Дмитро пішов торік 27 квітня. Військовий квиток хлопцеві потрібен був, аби працювати у правоохоронних органах. Він паралельно навчався в Київському університеті розвитку людини, на факультеті правознавства.
В армії Дроняку вручили дві грамоти. У школі він брав участь у змаганнях із вільної боротьби, в області здобув бронзу.
— У суботу 24 листопада я поралася на кухні, хотіла синові наготувати котлет. Раптом дзвінок, я підійшла до телефону, — згадує Марія.— Телефонували з військової частини: "Це командир частини підполковник Грицик, ваш син о 10.45 застрелився на посту". Я від тих слів ледь не впала. Не пам"ятаю, як ми зібралися та поїхали в Делятин. Нас чотири години водили за носа. Ніхто нічого не говорив. Потім повели в морг на тіло дивитися.
Мати говорить, що на ногах Дмитра побачила гематоми. Експерт сказав, що то трупні рани.
— Я рани сфотографувала,— говорить Дроняк. — На кадрі добре видно — це рани від удару. Синці були на грудях. Очевидно, перед смертю була якась сутичка.
Дмитро Дроняк ніс варту на одній із вишок військової частини. Зміну мав здавати об 11.00. Що двадцять хвилин із хлопцем виходили на зв"язок. О 10.20 Дроняк не відповів. О 10.45 солдата знайшли мертвим. За постом слідкує відеокамера. На записах мало бути видно, що саме сталося з хлопцем за 25 хв.
— На жаль, у відеокамері якісь технічні неполадки, ми відправили її на експертизу,— розповідає 48-річний Михайло Олейняш, військовий прокурор Івано-Франківського гарнізону, підполковник юстиції. — Ми розглядаємо дві версії: самогубство та неправильне поводження зі зброєю. Більше схиляємося до останньої. Скоріш за все, хлопець поставив автомат на режим "черга", міг стукнути ним об підлогу — і зброя вистрелила. А міг просто необережно натиснути на курок, звідти і три кулі в голові.
Командир військової частини А1801 підполковник Юрій Грицик від коментарів категорично відмовився.
— З нами поводяться так, ніби ми самі винуваті, — обурюється батько хлопця Дмитро Дроняк, 44 роки. — Куди не звернешся, звідусіль футболять. Показуємо слідчому сфотографовані синці. На знімку видно, що в сина надбитий зуб. Просимо провести повторну ексгумацію. Та розслідування закриває на це очі. Опитуючи однокласників Дмитра, слідчий усім ставив запитання: "Чи не казав Діма, що йому все надоїло?". Подругу нашого сина також провокував. Судмедексперт здер за розтин 500 гривень. Я давав 400, а він каже, ще має з асистентом поділитися. Нам постійно погрожують. Дзвонять додому і включають похоронну музику.
За кілька тижнів після трагедії у військовій частині відправляли молебень. Священик освячував місце смерті Дмитра. По закінченні батьки поверталися разом із отцем до Верховини. Коли виїхали з Делятина, на мобільний Марії Дроняк зателефонував начальник караулу Олексій Пилипчук. Представився, а далі сказав: "Виновник есть, ищите, он младше".
Батьки покійного дивуються, чому не проведуть комісійну експертизу. Вона розставить усі крапки над "і".
5 
35413
Коментарі