Немає лідерів типу Черчилля і Рейгана. Тому Мессі отримав "Золотий м'яч"

Футбольний світ стає копією політичного

Вручення Ліонелю Мессі "Золотого м'яча" в цьому році означає лише, що в сегменті популяризації гри стався застій. В організаторів і учасників опитування творча криза. Мессі точно не був найкращим у 2021 році. Людина нерегулярно виходила в стартовому складі свого нового клубу.

Окрім фактів і сухих цифр, які підтверджують це, можна сказати, що футбольна громадськість потребувала нового зразка для наслідування. Хай це буде Левандовський, Бензема чи Жоржіньйо. А пояснюється все дуже просто: навіть найсмачніша страва, якою починають годувати щодня, приїдається.

Вважаю, що цьогоріч 5-6 футболістів зіграли на рівні Мессі або навіть краще.

Однак Старий Світ занурюється в консерватизм – у нехорошому розумінні цього слова. Досі ми думали, що Україна є дуже консервативною і нездатною вловити нові зміни. А футбольна Європа і навіть світ явив нам приклад консерватизму, який важко зрозуміти. В політичному сенсі сильні країни вдають, що не помічають диктаторів, як у Європі, так і у всьому світі. Їм не вистачає рішучості Черчилля і Рейгана.

Футбольний світ – копія світу політичного. Нечасто знаходяться люди, які можуть сказати правду й зробити це публічно.

Завжди траплялися випадки, коли "Золотий м'яч" вручали не справді найкращому. Паоло Россі в 1982 році видав божевільний тиждень на Кубку світу, коли забив 6 м'ячів у фінальній стадії. Того року виграв "Золотий м'яч", хоча восени 1982 не завжди потрапляв в основний склад свого клубу. Щось подібне казали і про нашого Ігоря Беланова. Але то була епоха, коли мав місце брак інформації. А зараз кожен матч будь-якого клубу й будь-якого гравця можна запросто подивитися в інтернеті.

Перемога Мессі нагадала мені похід у книгарню. Коли заходжу й бачу лише одного автора – Стівена Кінга. А хочеться почитати й почути когось іншого. Когось, хто інакше сприймає цей світ.

Олег Федорчук, для Gazeta.ua