Чи припинилося падіння української економіки?

Суверенні єврооблігації та єврооблігації українських компаній як дзеркало ситуації в українській економіці

Чи припинилося падіння української економіки? Чи почалося зростання і наскільки воно стійке? Ці питання цікавлять багатьох - від пересічних громадян і політиків до іноземних інвесторів.

Падіння економіки зупинилось ще в середині 2015 року, після чого розпочалось дуже повільне, але стабільне зростання, вказує аналіз статистики Держкомстату та Нацбанку.

Втрати економіки у 2012-2015 роках оцінюють у 20% ВВП

Це виглядає цілком природньо на тлі дуже глибокого падіння, яке розпочалось ще у 4 кварталі 2012 року. Загальні втрати економіки з того часу до кінця першого півріччя 2015 року оцінюють у 20% ВВП. Вони пов'язані з сукупністю факторів.

Найсуттєвішими є падіння цін на сировинні товари на світових ринках (для України, в першу чергу, на металургійну та аграрну продукцію); скорочення з середини 2012 року попиту на інвестиційні товари в Росії, на постачання яких була зав'язана значна частина українських виробників. Потім на це ще нашарувалось згортання взаємної зовнішньої торгівлі, пов'язане з подіями в Криму та на Донбасі. Достатньо лише порівняти обсяг експорту товарів з України в Росію в 2011 році та за 9 місяців 2016-го. Він скоротився з $19,8 млрд до $2,6 млрд.

За п'ять років обсяг експорту товарів з України в Росію скоротився з $19,8 млрд до $2,6 млрд

Політична дестабілізація в Україні, поєднана з величезним дефіцитом зовнішньоторговельного балансу, банкрутством декількох десятків банків, катастрофічним станом держбюджету, стрімким скороченням золотовалютних резервів НБУ, призвели до глибокої девальвації національної валюти.

Все це спровокувало стрімке падіння внутрішнього попиту, згортання інвестиційної активності.

Після такого глибокого піке відновлення економіки не могло не розпочатись. Статистичні дані 10 місяців 2016 року показують стабільне зростання в основних секторах економіки та напрямках ділової активності.

Після такого глибокого піке відновлення економіки не могло не розпочатись

На те, що йдеться про реальне відновлення зростання економіки та зростання доходів населення вказує пасажирооборот. За 10 місяців 2016 року, у порівнянні з таким же періодом торік, він виріс на 4,6%. Особливо вражають дані щодо авіаперевезень, які зросли на 31,9%.

Жорстке очищення банківської системи від проблемних банків, поєднане зі стабілізацією курсу гривні, сповільненням інфляції до рівня нижче 10%, зниженням облікової ставки НБУ до 14%, нарешті призвело до відновлення банківського кредитування вітчизняних підприємств. Є підстави вважати, що після зниження облікової ставки до 10-11% в 2017 році кредитування реального сектору економіки зростатиме значними темпами.

Дуже знаково те, що зростання економіки відбулось на тлі низьких цін на металургійну та аграрну продукцію на світових ринках. Тобто, драйвером економічного зростання була переважно діяльність, не пов'язана з нашими підприємствами металургії та аграрного сектору.

Драйвером економічного зростання була переважно діяльність, не пов'язана з підприємствами металургії та аграрного сектору

Відчуття, що українська економіка відновлюється, з'являється і у зовнішніх інвесторів. Тим більше що міжнародні фінансові установи починаючи з 2015 року публікують оптимістичні прогнози щодо неї. Це підкріплює сподівання інвесторів, з боку яких в цьогоріч з'явився інтерес, як до суверенних та квазісуверенних єврооблігацій, так і до єврооблігацій українських компаній, розміщених в попередні роки.

Після обвалу котирувань та стрімкого спекулятивного зростання доходності облігацій практично всіх українських емітентів у 2014 та 2015 роках, у 2016-ому можна спостерігати протилежну тенденцію. Дохідність по облігаціям більшості українських емітентів опустилась до 8-9%, з відповідним зростанням котирувань. При цьому котирування облігацій таких емітентів, як DTEK, Metinvest, Ferrexpo виросли за останні 12 місяців удвічі.

Підґрунтям для значного зростання котирувань, зниженням дохідності та зростанням попиту на облігації українських емітентів на міжнародних фондових площадках було те, що державні банки (Ощадбанк та Держексімбанк), Укрзалізниця, DTEK та Metinvest змогли домовитись щодо реструктуризації боргів. Це стало можливо завдяки оптимістичним прогнозам, які були підтриманні зростанням економіки, що знизило ризики за цінними паперами українських емітентів.

Додають позитиву прогнози на 2017 рік Світового банку та МВФ. Вони оцінюють потенціал зростання економіки до 2,5%, хоча є підстави вважати, що він буде не менше 3%.

Важливим фактором було й те, що українському уряду наприкінці літа 2015 року вдалось досягти домовленості з переважною частиною власників українських суверенних єврооблігацій щодо реструктуризації їх погашенням. Це, по-перше, забезпечило уникнення дефолту України, по-друге, стало орієнтиром для умов реструктуризації інших квазісуверенних єврооблігацій та облігацій недержавних емітентів. Згідно сталої практики дохідність недержавних облігацій не може бути нижчою, ніж дохідність суверенних боргових зобов'язань.

У 2017 році можна очікувати, з одного боку, стабілізацію котирувань більшості вже присутніх на ринку українських єврооблігацій, з іншого - українські емітенти, попри попит на оборотний капітал та довгострокові ресурси, навряд чи зможуть розраховувати на вдалий вихід на ринок єврооблігацій з новою емісією.

У 2017 році інвестори займуть очікувальну позицію

На міжнародних фінансових ринках є надлишок вільних коштів, частина яких у 2016 році була спрямована на українські папери. У 2017 році інвестори скоріш за все займуть очікувальну позицію. Їх цікавитиме практичний бік реалізації економічної політики адміністрації президента Трампа, реакції товарних та фондових ринків на неї, результати виборів навесні - у Франції та восени - в Німеччині.

За таких обставин українські емітенти облігацій будуть змушені в 2017 році орієнтуватись переважно на український ринок, де інтерес до боргових зобов'язань фінансово стійких емітентів може виникнути, як у банків, так і у небанківських фінансових установ.

Оригінал