Чи потрібен Україні спектакль під назвою "президент №5"

В Україні ніяк не складається з президентами. Може, ми досі не навчилися ними "користуватися", не знаємо "де у них кнопка"? Усі вони з різних причин не виправдали наших сподівань.

Янукович став піком розчарування, тупості, безглуздя, марнотратства, властолюбства і фобій. Країна змушена була утримувати президентів і їхні величезні апарати з усіма витребеньками – від крокодилячих черевиків і годинників до численних резиденцій та вертольотів. Кожен, хто працював на Банковій, навіть на дрібній посаді, перетворювався у власних очах у небожителя, до якого не можна було ні достукатися, ні підступитися.

Як на мене, президент нам взагалі не потрібен. Ні хороший, ні поганий. Ніякий. Навіщо? Хіба мало законодавчої і виконавчої влади? Які функції виконує президент, котрі не під силу цим структурам? Навіщо нам нове "тіло", незалежно від прізвища і політичної приналежності, яке знову і знову буде вимагати особливого ставлення до себе, кортежів, почестей, резиденцій, перекритих доріг, металошукачів і ДАІ по шляху слідування?

Навіщо нам нові вибори, підтасовки, океан чорного піару, підкупів, концертних турів, рекламних щитів до всій країні? За ці гроші можна змінити багато чого в країні, яка так потребує реформ у всіх сферах.

Ви вірите, що все-все вже змінилося?.. Це дуже ідеалістично! Я усім серцем хотіла б, аби цей день був справді переможним, а відзавтра ми прокинулися іншими людьми. Але саме як невиправна ідеалістка розумію, що так не буде. І ми з вами знову станемо глядачами постановки політичного театру під назвою "Президент №5". А, може, нам не потрібна ця вистава? Ми "купили" надто дорогі квитки на цей спектакль, заплатили нервами, сльозами, кров'ю і життями побратимів, які стали нашою небесною сотнею. Давайте відмовимося від цієї посади! Збережемо нерви і сили українців і тих, хто буде битися за цю посаду. Давайте пожаліємо самих себе.

Будівлю Адміністрації президента передамо, наприклад, Кабінету Міністрів. А приміщення Кабміну - Національному художньому музею, який не має де показувати наші національні скарби. Подібним способом можна вчинити і з іншими матеріальними цінностями.

Давайте всі сили спрямуємо на відбудову держави, оновлення суспільства. Це може бути шлях до примирення непримиренних сторони суспільства. А якщо нам дуже-дуже не вистачатиме президента - ми завжди зможемо його обрати, зібравшись на майданах усіх міст і сіл України.