Хлопці кращі за дівчат
"Boys are better than girls" – картинка з таким текстом довго прикрашала робочий стіл мого мобільного. Це дещо дивувало оточуючих, бо я теж вочевидь дівчинка (ну бо не хлопчик), але питань майже не задавали. То був не просто слоган, а фотознімок дитячої футболки, яку я не купила синові – розміру не було...
А якось на вулиці поблизу дому спостерігаю таке. Зграйка підлітків, жваво спілкуючись і активно жестикулюючи, неквапно заходить у двір. Повз них із несамовитим гуркотом, властивим скейтам і самокатам для агресивного стилю катання, проїжджає хлопчик років восьми-дев'яти. Розганяється, зістрибує з високого тротуарного бордюру, перетинає дорогу і знову залітає на протилежний тротуар. Усе це – верхи на самокаті. У стрибку на рівному асфальті намагається крутнути платформу так, аби та в повітрі повністю обернулась навколо стійки керма. Звук приземлення на два маленькі колеса відлунює брязкотом металу самого самоката, якому, мабуть, нелегко.
За цими екстремальними викрутасами спостерігають укляклі підлітки. Один із них демонструє такий відвертий подив – видовжене обличчя, відвисла щелепа, круглі очі – просто класика єралашу! Він ніяк не може рушити з місця слідом за товаришами, які відмерли швидше. Врешті промовляє до своїх:
– Вы тоже э т о в и д е л и?!
Здається, аби ті не закивали ствердно, він почав би протирати очі й трусити головою.
Тим часом пацан на самокаті зник за рогом і безмовні глядачі рушили далі.
Мало хто помітив, що в кульмінаційний момент цієї ситуації осіннє повітря враз наповнилось весняними ароматами – то цвіла і пахла я! Бо малолітній райдер – мій син. І така от реакція оточуючих на його асфальтні "вишивання" – не зайвий доказ того, що витрачати гроші на всі оті недитячі ролики, самокати і скейти – варто! І варто народжувати синів.
А скажіть-но мені, віртуозністю виконання якого заняття може так само "висадити" старшокласників посеред вулиці дитя, якщо воно – доня?
