— Cправа Ґонґадзе показала — український народ здатен змусити владу коритися суспільній думці. Це було зухвале, гучне вбивство. Причетність до нього людей, наближених до режиму Кучми, очевидна. Градус суспільного обурення став настільки високий, що тодішня влада мусила піти на поступки і вчинити правосуддя. До відповідальності притягнули виконавця злочину Олексія Пукача (генерала міліції Олексія Пукача 2013-го засудили до довічного ув'язнення. — ГПУ), — говорить медіа-експерт Наталія Лігачова, 54 роки.
Вбивство Ґонґадзе налякало журналістську спільноту?
— Шок був надзвичайний. Але мав протилежний ефект. Громадськість і журналісти згуртувалися у виступах проти режиму Кучми. Розгорівся касетний скандал (у листопаді 2000-го оприлюднили аудіозаписи, на яких зафіксовано, як голос, подібний до голосу президента Леоніда Кучми, наказав міністру внутрішніх справ Юрієві Кравченку ліквідувати журналіста Георгія Ґонґадзе. — ГПУ), люди вийшли на акцію протесту "Україна без Кучми". На екранах з'являлися логотипи "Знайдіть убивцю Ґонґадзе".
Було відчуття, що можна повалити владну цензуру. До всього українські журналісти мали потужну політичну підтримку Заходу. Влада не розуміла, що з цим робити.
Та піднесення солідарності тривало недовго. Коли Адміністрацію президента очолив Віктор Медведчук, виступи придушили.
Тиск на журналістів з боку влади продовжується?
— Кожна влада прагне контролювати ЗМІ. За 16 років від часу зникнення Георгія Ґонґадзе ситуація дещо змінилася. Зараз основні важелі впливу на журналістів мають власники великих медіа, більшість із яких — олігархи.
Між убивствами Георгія Ґонґадзе та Павла Шеремета, який загинув у червні, проводять паралелі. Щось поєднує ці смерті?
— Ні. У справі Шеремета поки що немає жодних підтверджень, що вбивство має політичні мотиви.
Убивство вперше згуртувало українців
— Убивство Ґонґадзе спричинило першу в історії незалежної України тотальну мобілізацію громадянського суспільства. Це був загальнонародний заклик до влади навести лад і покарати винних. До цього українці були пасивні, не здатні згуртуватися. Вибухова реакція на вбивство журналіста стала зародком руху "Україна без Кучми", помаранчевої революції та подальшого розвитку демократії в державі, — вважає політолог 46-річний Сергій Таран.
— Такі злочини вкрай тяжко розслідувати. Зазвичай їх вчиняють професіональні вбивці, а не маніяки. Замовниками є впливові люди. Притягнути їх до відповідальності майже нереально.
103 документи розсекретила Генеральна прокуратура України у справі Ґонґадзе. 91 документ перевела у службове користування. Решта мають гриф секретності.
200 000 гривень готові заплатити в поліції за інформацію про вбивць виконавчого директора порталу "Української правди" Павла Шеремета. Він загинув 20 липня 2016 року через вибух автомобіля в центрі Києва. Правоохоронці опитали близько 500 осіб у цій справі.
8 
35413
Коментарі