— С сентября сидим без зарплат. Кто наглее, пишет заявления на министерство образования (ЛНР. — "ГПУ"), что деньги нужны на лечение, похороны. На такое дают, — каже вчителька математики з Луганська Тетяна Василівна, прізвища просить не називати.
— Моя сусідка працює медсестрою. То перед Новим роком щотижня їм видавали по склянці рису, півкіло цукру, олію, туалетний папір, прокладки і памперси. А за вчителів зовсім забули. Викручувалися, як хто міг. Хтось мав заощадження, хтось продукти. Ждали до Нового року, мовляв, там приймуть бюджет і стане легше. Але в січні нам знову не заплатили. Я вже продала пральну машинку, мобілку. Нову мультиварку віддала за 300 гривень. Їх скуповують найманці. В тих гроші є. З середини лютого вчителі з усіх шкіл почали об'єднуватися. Заговорили про бойкот.
27 лютого вчителі попередили міносвіти самопроголошеної ЛНР, що з 9 березня не вийдуть на роботу. 2 березня чиновники повідомили, що ніякого бойкоту не буде. Кажуть, у школах провели педради, пригрозили.
— Учителі й лікарі дійсно не отримують зарплатні. Виживають за рахунок гуманітарної допомоги, — каже 43-річний Дмитро Снєгирьов, співголова громадської організації "Права справа". — Щодо страйку, є певні настрої. Люди висловлюють свої думки в вузькому колі, але поки що не готові вийти на вулиці. Бояться втратити роботу остаточно. Гроші в ЛНР є, тільки вони залишаються в кишенях керівників.
3 
35413
Коментарі