— Путина с сепаратистами в Славянске стали бояться больше, чем "Правого сектора". До войны люди за пределы области почти не выезжали. За эти три месяца ада многие успели побывать в Киеве и на Западной Украине. Половина шокирована увиденным. Рассказывают, что там люди живут лучше нас. Не в окопах и землянках, как нам казалось, а в двухэтажных домах, — розказує 46-річний Олексій Сапожников зі Слов'янська на Донеччині.
5 липня українські військові звільнили місто від терористів. Ті втекли.
Олексій не залишав Слов'янська. Понад місяць ночував у бомбосховищі.
— Змінилося ставлення до наших солдатів. У травні обзивали їх бандерівцями, а тепер обнімають, мало руки їм не цілують, — продовжує Сапожніков. — Побачив сусіда, який деенерівців підтримував. Виправдовується: "Меня загипнотизировали. Я в людях не разобрался. Не знал, кому верить".
По продукти, що роздають безплатно, люди стають у черги із самого ранку. Дають хліб, воду, консерви. Я на останні вже дивитися не можу. Хочу супу і хліба з маслом. Коли підстанцію підірвали, хлібзавод на тиждень став. Хліб і сухарі продавали з машин підприємці з інших міст. За буханку могли 10 гривень просити.
На вулицях знову почали продавати квас і морозиво. Навіть два обмінники в центрі міста відкрилися. У людей грошей нема. Зарплату на картку перерахували, але в банкоматах не знімеш — порожні. Супермаркети, в яких можна карткою розплачуватися, ще не всі повідкривали. Пенсію обіцяють до вихідних виплатити, бо досі не всі відділення Укрпошти розміновані.
У Слов'янськ масово повертаються люди. У вівторок включили світло. Ми ж, як кроти, майже місяць без електрики жили. Два дні з бомбосховища не виходили.
Сусіди з Криму повернулися. Аж чорні, місяць на пляжі сиділи. За проживання у санаторії платили небагато. Там усюди знижки, бо ніхто не їде. Але продукти дорогі. Сусід за місяць скинув 7 кілограмів. Чи то від стресу, чи від того, що недоїдав.
Каналізація не працює. Було б непогано поставити біотуалети на вулицях. Воду в кількох районах включили, але подають із перебоями.
Зараз тут усі дуже хочуть Ахметова побачити. Який просив не бомбити Донбас, а сам утік. Кинув нас із до зубів озброєними бандитами.
У сусіда машину вкрали, а його в полон забрали. За авто ще винен банку 7 тисяч доларів. Мати-пенсіонерка ходила його визволяти. Затребували 5 тисяч доларів. Принесла їм 9 тисяч гривень, які на операцію відклала. Гроші забрали, а хлопця не випустили. Багато хто за своїх родичів викуп носив — від 5 до 20 тисяч доларів.
Квартири пограбовані. У сусідки хтось приймав ванну, залишив тєльняшку. Винесли старий комп'ютер і мікрохвильовку. Все повикидали з шаф і сервантів, килимки перевернули — шукали гроші. У мене двері вибили, але нічого не винесли, бо маю тільки старий телевізор і холодильник.
52-річна Ольга Захаренко вивезла онуків зі Слов'янська у травні. Півтора місяця винаймала квартиру в Харкові.
— Когда возвращались домой, перед въездом в город стояли 4 часа, — розказує Ольга Володимирівна. — Сапери не встигали на блокпостах міни знешкоджувати. Аптеки не працюють. Ліки видають волонтери на вулицях. Бракує таблеток від високого тиску і крапель для сердечників. До одної групи людей, які стояли у черзі за ліками, вийшов кардіолог. Давав рекомендації, як поводитися у спеку. Пробував жартувати. Каже: "Бабушки, не смейте умирать. Места в морге сейчас нет".
Ми в Харкові квартиру винайняли до кінця літа. Донька з онуками там залишилася. Багато хто повертається, але дітей перевезти ще не наважуються.
Людей, які працювали на заводах, закликають із наступного тижня виходити на роботу.
Учора співробітниця телефонувала. У них біля дитячого майданчика на околиці міста виявили братську могилу терористів. Що з їхніми захороненнями робити, ніхто не знає. Вони так спішили, що могилу тільки на метр вирили. Трупи розкладаються і смердять. На кладовищах захоронень за червень більше, ніж за останні півроку.
34-річна Юлія Матковська в бомбосховищі сиділа з матір'ю і двома синами — 8 і 5 років.
— Кілька благодійних організацій пропонували вивезти дітей з області, але я боялася їх відпускати, — розповідає російською. — Давали путівку в Одесу, запрошували на два тижні в кримську Алушту. Не знала, кому вірити. Дітей, які пересиділи війну у Слов'янську, просять показати психологам.
— Людям важко повертатися в розгромлене місто, — говорить психолог Ольга Філіпчук. — Вони розчаровані, визнають, що помилилися, підтримуючи Гіркіна і компанію. Психологічні проблеми проявлятимуться за тиждень-два. Зараз люди надто заклопотані, щоб впадати в депресію.
8,1 мільярда гривень коштуватиме відновлення Донбасу. Таку цифру назвав прем'єр-міністр Арсеній Яценюк. Зазначив, що Україна звертатиметься по міжнародну фінансову допомогу. Луганська ОДА підрахувала, що збитки області від збройного конфлікту становлять 1,3 млрд грн. Це переважно пошкоджені об'єкти інфраструктури. Їх понад сотню. Про збитки Донеччини кажуть, що залізниця оцінила втрати в 1,2 млрд грн, автомобільні дороги зруйновані на 1,5 млрд. Щоб відбудувати Слов'янську ТЕС, потрібно 400 млн грн. Для відновлення області створять агентство, де збиратимуть бюджетні і благодійні кошти.
3 
35413
Коментарі