Російського майора затримали з машиною зброї

 

25 липня українські прикордонники біля села Березове Мар'їнського району на Донеччині затримали КамАЗ, навантажений гранатами й патронами. У кабіні сиділи двоє: російський майор 37-річний Володимир Старков і бойовик із батальйону "Оплот".

Старков служить начальником служби ракетно-артилерійського озброєння в одній із частин міста Новочеркаськ Ростовської області. Одружений, має двох синів. У ДНР воює під дівочим прізвищем дружини — Овсянніков.

Служба безпеки України перехопила переговори бойовиків на позивні "Малюк" і "Макіївський" після затримання Старкова:

— Ну как, он же сто раз ездил тудой. Там кипиш, наверное, сейчас на их части.

— Там просто жопа, шо теперь творится.

— Конечно, бл.., машина с офицером, БК (боєкомплектом. — "ГПУ"). Говорят, он сразу выскочил и говорит: "Я офицер российской армии".

Російське командування дало вказівку терористам узяти в полон українських офіцерів для обміну майора, повідомив голова СБУ Василь Грицак.

— В бригаде есть местный начальник, а у него — российский советник, — розповів на допиті Володимир Старков. — Офіційно ти призначаєшся у місто Новочеркаськ. А коли прибуваєш туди, ставлять перед фактом — їдеш або в ЛНР, або в ДНР. До того нічого не розголошується. Все, що пов'язане з Україною, засекречене. Я 12 років прослужив у тайзі. Скільки намагався перевестися — ні. А тут дзвонять: потрібен начальник служби РАВ (ракетно-артилерійського озброєння. — "ГПУ"). Погодився.

3 березня 2015 року приїхав у Новочеркаськ. Весь день мурижили і залякували. Інструктував начальник відділу кадрів, начальник ЗГТ (служба захисту державної таємниці. — "ГПУ"), і по-моєму, феес­бешник. Було троє людей, які відмовилися. Їм кажуть: "Нафіга ви тоді погони офіцерів начепили. Ви не будете виконувати наказ міністра оборони?" Їх вивели. Скоріше за все, звільнили.

У ДНР і ЛНР — близько двох-трьох тисяч військових-росіян. Структура така: начальник корпусу — російський генерал, заступник начальника корпусу з озброєння — російський підполковник. Мій командир бригади — місцевий полковник Михайло Геннадійович Тихонов, позивний "Тихон". Я вів облік зброї у бригаді. Контролював видачу, передачу, списання, отримання боєприпасів.

У бригаді нам роздали бланки. Сказали вибрати собі псевдонім. Ліве прізвище, для прикриття. Бо нас в Україні офіційно нема. Від полонених ГРУшників Росія відмовилася. І від мене так само. Обміну я не підлягаю. Два дні тому мою сім'ю вивезли невідомо куди. Телефони близьких заблоковані.

— Затримання майора Старкова — ще одне підтвердження, що на Донбасі воюють російські військові, — говорить колишній заступник начальника Генштабу Ігор Романенко, 62 роки. — Його можна поміняти на наших полонених і політв'язнів. Кремль зацікавлений, щоб його офіцери менше були в полоні. Бо дають свідчення, які суперечать офіційній лінії. Якщо Росія буде й далі відмовлятися від своїх військових, в армії буде розхитуватися дисципліна. Їхнє міноборони не коментує полон Старкова. Роздумують. Стара стратегія відмови вже не працює. Намагатимуться наловити українських офіцерів і обміняти.

×