Вранці 9 серпня на майдані Незалежності збираються майже тисяча киян, комунальників, депутатів столичної ради. Починають розбирати барикади й намети.
— Знову горить! Якась сволоч бігає й підпалює, — 26-річна Олеся Семерак показує пальцем у бік монумента Незалежності.
Звідти здіймається чорний дим. Туди біжать кілька десятків людей, розтягують найближчі намети.
Суботник починається о 9.00 на вул. Городецького. Найперше комунальники розбирають сміття навколо наметів. Перші два — складають самі майданівці, на долівці лишаються тільки дерев'яні піддони й одяг. Їх згортають у великі пакети. За ними — намети кухні. До них майданівці не пускають.
— Ми за вас гинули, а тепер нас на вулицю викидаєте! По наших кістках Кличко прийшов до влади, а зараз ми йому не треба? Це ж його палатка, одеського УДАРу, — 28-річний Володимир кидається на комунальників із лозиною. Відмовляється розбирати намет, погрожує вогнегасником.
— Киев! Киев! — біжить сотня чоловіків у будівельних рукавицях.
Відштовхують майданівців і силоміць валять намети. За ними швидко приходять комунальники. Тягнуть повалені конструкції до сміттєвозів. Деякі речі активістів ховають до своїх кишень і сумок. Двоє хлопців забирають нагрудний захист хокеїста, третій тягне кілька пластикових наколінників. За кількадесят метрів хизуються перед товаришами:
— Я нашел газовый балончик и гранату. Пригодится.
На Майдан виходить мер 43-річний Віталій Кличко. Будівельні рукавички одягнув задом наперед — гумовими накладками догори. Кілька хвилин кидає шини на вантажівки, його фотографують. Відходить до намету сотників.
За 2 год. прибиральники звільняють проїжджу частину Хрещатика й Городецького. Разом із киянами йдуть зносити намети біля каркасу ялинки. Поблизу консерваторії дорогу їм заступає стрій майданівців у захисних щитках із дрючками. Кидають запалений коктейль Молотова. Натовп зупиняється. Білявий майданівець жбурляє в комунальників шматок бруківки. Влучає в голову дівчині.
— Ты что делаешь? В кого бросаешь камни? — чоловіка починають бити свої. Натовп ще додає. З юрби його витягують лікарі, ведуть до підземного переходу.
О 12.00 займається чергова барикада — біля пам'ятника архангелу Михаїлу. Від неї — шини й майданівський склад бензину, Хрещатик затягує їдким чорним димом. Комунальники гасять вогонь, розтягують намети, що стоять поряд.
— Киевляне породили Майдан, они же его и уберут. Кто первый приходил на митинги? Кто первый отбивал Майдан в декабре и феврале? Мы! И теперь мы говорим — надоело. Здесь воняет, много бухих, ночью грабят, — говорить над зваленою сценою 31-річний Кирило Саламаха.
З ним сперечаються.
— Ми тут пам'ять пацанів бережемо, а ви нам про алкосотню. Я не п'ю, і своєму намету не даю. А грабить тут не могли — дисципліна у нас жилізна! — кричить до Кирила чубатий майданівець.
— На, читай, це було три тижні тому під Головпоштамтом. Дали мені по голові й забрали телефон, — Кирило тицяє копію протоколу міліції. — Може, тут є достойні люди, але я давно їх не бачив.
Майданівці сперечаються з комунальниками. Кажуть, вони контролюють владу. Їх звинувачують у безладі та прихистку бомжів і бандитів.
О 14.00 спалахують два намети біля монумента Незалежності. Люди кидаються розтягувати сусідні, але раптово біжать назад — у наметах можуть бути газові балони. Вогонь гасять пожежники, від чотирьох наметів лишаються тільки металеві бильця ліжок.
— Там згоріла моя сумка з документами. Будьте ви прокляті! — жінка, на вигляд років 45, кидається на пожежників. — Де мені тепер жити?
— Може, тобі квартиру в центрі Києва дати? Усі халяви чекають.
По обіді починається злива.
Зранку в неділю комунальники продовжують працювати. Розбирають уцілілі намети та сцену. Барикади на вул. Інститутській, де розстріляли Небесну сотню, лишають.
Зранку 11 серпня для автотранспорту відкривають Хрещатик і кілька суміжних вулиць, які були закриті з грудня 2013 року. Інститутська залишається перекрита. Там планують установити меморіал Небесної сотні і зробити її пішохідною.
140 вантажівок, тракторів і навантажувачів залучили до прибирання Майдану 9–10 серпня.
8 
35413
Коментарі