Львів'яни вшанували пам'ять загиблих під час Голодомору 1932–1933 років мовчазною ходою від пам'ятника Степанові Бандері до пам'ятника Тарасу Шевченку. Акцію організував рух "Автономний опір". Зібралися близько 200 осіб. За порядком стежили 30 правоохоронців.
— Основною ідеєю цьогорічного вшанування є люди правди, — говорить організатор ходи Анна Іванців, 28 років. — Ми вшановуємо пам'ять Миколи Лемика, який, протестуючи проти геноциду щодо українського народу, застрелив радянського консула у Львові. Українська нація — незламна, вона зможе все пережити й побороти.
— Нещодавно дізнався, що мій покійний дід Мирон Прийма у 1930-х уклав книжку про Голодомор, — розповідає Ігор Карпа, 63 роки. — Сестра шукала її по архівах — не знайшла. Львів тоді перебував у складі Польщі. Дід збирав продукти, відправляв їх у Радянську Україну. 1939-го місто зайняли червоні війська. Дід ішов на ринок по яблука для дітей, як його схопили, арештували. Відпустили тільки в 1960-х. Він купив яблук і прийшов додому. В молодості я чув про Голодомор, але не вірив — пропаганда робила своє. Тепер намагаюся усе це надолужити.
— Я довго допомагав бабці, яка не мала нікого з рідні, — каже Микола Бублик, 25 років. Він прислуговує у греко-католицькому храмі Святого Дем'яна. — У неї була одна дочка. У 1932 році та пішла до сусідки. Жінка запереживала: довго нема. Зайшла до сусідки, а в тої з казана виглядають людські кості. Вона її доньку з'їла. Бабця сусідку простила. Але не могла пробачити тих, хто то спровокував.
Кілька десятків представників "Правого сектора" зібралися біля консульства Росії у Львові. Прикріпили до брами плакат із написом "Голодомор 1932–1933. Пам'ятаємо. Помстимося". На стіни огорожі розвісили фото жертв Голодомору.
— Провели акцію саме тут, бо і сьогодні Росія продовжує свою політику агресії, воює з нами, — каже співорганізатор Володимир Лазор.
3 
35413
Коментарі
1