Телеведучий та мандрівник Дмитро Комаров, який піднімався на Ельбрус, Монблан та Кіліманджаро, поділився порадами для починаючих альпіністів.
Краще сто разів спуститися, ніж одного разу не спуститися.
"Дуже часто люди, які йдуть до вершини, вирішують будь-якою ціною її підкорити. Типу стільки часу і грошей витратив, вже тут, тому треба за будь-що дістатися на верх. Насправді так робити неправильно. Краще сто разів спуститися, ніж одного разу не спуститися. Можна загинути або від виснаження або ж зірватися. Я бачив схожу ситуацію на Ельбрусі. Десь о 4-5-ій ранку ми були вже на висоті п'ять з чимсь кілометрів, зайшли в туман.Вітер валить з ніг. Бачиш лише свою витягнуту руку. Далі вже нічого не видно. Куди йти? Я не пішов і повернувся назад до притулку. А один москвич із нашої групи пішов з американцями та японцями на вершину по навігатору. Ввечері повернувся і розповів, що до вершини вони так і не дійшли, загубились. А один чоловік з їх групи таки зник. Його знайшли через пару днів з відмороженими руками. Сидів у льодовій тріщині", - розповів Дмитро.
Важливо до кінця акліматизуватися.
"Років вісім-дев'ять тому я піднімався на найвищу точку Альп в Західній Європі — Монблан. Гора має смішну висоту — 4 тис 807 метрів. В останньому притулку десь на висоті 4 тис 600 метрів мені було так погано, що тренер заборонив підніматися. Тоді в мене збилося дихання, була нудота, голова боліла, пальці замерзли. Але 20 хвилин я перепочив і вирішив йти далі. Йшов як робот. Мізки працювали примітивно: ціль - "зробити крок" і "виконано". І так до вершини. Коли дійшли наверх - нічого не розумів. Радості не було ніякої. Коли спускалися назад - був вимотаний так, що сил йти не мав зовсім. Йшли у мотузковій зв'язці одне з одним. Якогось моменту я просто не витримав, послизнувся і впав. Інша людина, чоловік, автоматично впала в інший бік. Так оде одного страхували. Страху не було. По дорозі назад в мене просто відмовили ноги, бо всі пальці я збив у кров. Я і повз на п'ятій точці, падав, лежав і просто дивився в небо. Сил не було зовсім. До притулку залишалося десь із півкілометра, а я розумів, що просто не зроблю ні кроку. До мене підбігло двоє людей, взяли мене попід руки і допомогли дійти", - зізнався Комаров.
Пройти двотижневу фізичну підготовку.
"Щоб ходити у гори, треба завжди жити активно. Але зазвичай підготовка початківців триває два тижні. За той час треба акліматизуватися, навчитися носити кішки, користуватися лідорубом. Непідготованому важко піднятися. Якщо альпініст зірвався і покотився вниз, він має дві секунди, щоб зарубитися в лід. Тобто заткнути льодоруб в лід. Якщо цього не зробити - він живий труп. Котишся півтори-два кілометри і розбивається. Так званих трупозбірників, наприклад, на Ельбрусі — купа. За статистикою по 30 на рік гине під час сходження на цю вершину. Люди замерзають просто з витягнутими руками. Видно, що падали і намагались за щось зачепитися", - повідав Комаров.
5 
2164
Коментарі