Близько 10 відсотків населення у Індонезії живуть за межею бідності. Цифра зменшується, але не надто швидко. Загалом — тут проживають майже 250 млн людей, розповідає подорожувальник Богдан Логвиненко. Возить туди туристичні групи.
"В тутешніх сім'ях — по 5-10 дітей. Їх називають чотирма чи п'ятьма іменами, які щось означають на санскриті чи арабською. Прізвищ нема. Навіть президента, Джоко Відодо, називають по клікухє, просто Джоко, а не на офіційний манер.
В Індонезії — 400 локальних мов. Більшість — мови колишніх племен, в яких немає письма. Люди, в основному, білінгвальні. Говорять основною та місцевою. Шкільну освіту можна порівняти з українською — це повний нуль. Знання про свою релігію у індонезійців такі ж, як і у нас про їх релігію. Вони можуть розповідати про якихось привидів чи духів. При цьому, самі сповідують іслам, що зовсім протирічить одне одному. 96 відсотків населення — це мусульмани", - розповідає Богдан Логвиненко.
"Тут нема сезонів. Лише один — літо. Коли розказував комусь, що робив там щось восени, здивовано дивились на мене і питали: "А це коли?" Ніхто не дивиться на прогноз погоди, зате всі слідкують за вулканами. Після виверження всюди є великий шар пилу. В іншому вони зараз, в принципі, безпечні.
Одна з цікавинок Індонезії — пересувні кафе на колесах. Це, свого роду, раритет. У Сингапурі копії таких стоять у музеях. Тут же вони автентичні. На них працюють люди, що протягом 20 років продають якусь одну страву. І знають, як її робити найкраще.
Щоб підготуватися до місцевої їжі, треба якийсь час поїсти гостре. Для комунікації на тутешніх ринках краще вивчити базову індонезійську. Тоді все коштуватиме в кілька разів дешевше.
Індонезійці люблять білих. При цьому, не надто розрізняють, звідки ви географічно. До таких гостей — цікаві. Я б сказав, індонезійці "трогатєльні", бо люблять трогать інших. Обов'язково вас мацатимуть, перевірять на дотик шкіру, волосся. Спробують вас сфотографувати, попросять зробити селфі. Спочатку мене це забавляло. Але коли пожив там якийсь час, почало напрягати. Прийшов на зустріч у кафе, а мене тишком намагаються сфотографувати якось там через плече. Але для них нема нічого дивного. Вони просто хочуть мати твоє фото в своєму телефоні.
Один із найбільш заможних регіонів — це Папуа, бо він золотоносний. Там найбільша кількість шахт у Азії. Всі шахти — в руках олігархів, це щось схоже на наш Донбас. Все, що заробляється, відправляють на острів Ява. Там живе близько 150 мілйонів людей. Олігархи — багаті, населення — бідне. Також на Яві — найбільша кількість вулканів на одному острові. Вся берегова лінія нижніх островів узагалі має вулканічне походження. Берег може бути чорним, бо вулканічний пісок.
Близько 5 млн живе на острові Балі. Є переправа на острів Ява. Балі має багато природних заповідників. Цей острів відрізняється від інших островів у системі, адже найбільш популярний серед туристів. Власне, туристи і створюють там криміногенну обстановку. Часто кількість іноземців перевищує кількість населення Балі. Острів має деяку автономію. Там найкращі в Індонезії дороги, є автобан".
3 
2164
Коментарі