Як показує статистика, хропіння - досить поширене явище майже серед усіх ссавців. Але лідируючі позиції займають собаки і кішки. Також зафіксовані випадки хропіння серед хом'яків, слонів, кролів і навіть птахів.
На думку фахівців хропе 21% собак і тільки 7% кішок. Схильність до хропіння залежить від породи і віку. Коротконосі породи собак більше схильні до хропіння. Це пов'язано з особливою будовою носоглотки і щелепи. До таких порід відносяться японський хін, мопс, американський бульдог, пекінес боксер. Причому хропуть не тільки в старості, а й в молодості. А ось собаки із середніми носами (ротвейлери або німецькі вівчарки) починають хропіти тільки в старості.
Надлишок тканин при народженні в області горла і шиї теж є причиною хропіння, яке затрудняє дихання уві сні. Крім того, тварини, у яких є звичка спати на спині, більш схильні до хропіння, ніж ті, хто спить на животі.
Причиною хропіння може бути також зайва вага, запалення в носових ходах через алергію (наприклад, на миючі засоби або освіжувачі повітря), застуди або пневмонії. "Пасивне куріння" теж може стати причиною запальних процесів носоглотки.
Коти і кішки теж хропуть. Причина в тому, що у них вузькі носові ходи. Крім того, кішки хропуть через те, що уві сні у них западає язик. Як і у собак, до хропіння призводить ожиріння, запалення, а також старіння.
Як і в людини, хропіння є відображенням деяких серйозних захворювань. У собаки чи кішки це може привести до зупинки дихання уві сні (апное сну). І лікувати хропіння начебто і треба, але є кілька великих "але". Для лікування легких форм храпу існують аерозолі та ополіскувачі, а так само носові розширювачі (розширюють крила носа, збільшує на 30% проходження повітря), але не кожна собака або кішка дасть собі засунути щось в ніс або побризкати в рот.
8 
35413
Коментарі