"Удари наносяться так, щоб було максимально боляче, але без слідів"

Колишній оперуповноважений столичного управління з боротьби з організованою злочинністю 29-річний Дмитро Гнап розповів про специфіку роботи міліції.

"Один із основних документів, на підставі якого порушують кримінальні справи, розкривають злочини, засуджують — явка з повинною. Добровільно їх пишуть 5 відсотків затриманих, за винагороду — 35, а до решти 60 застосовується катування. 95 процентів явок не підкріплені доказами. У 90 відсотках кримінальних справ окрім зізнань нічого нема. Незаконні явки підкріплюють такою слідчою дією, як відтворення обставин та місця скоєння злочину з відеофіксацією. Це додатковий фактор тиску. Так міліція покращує статистичні показники. Існує декілька способів здобути явку і розкрити злочин, не виходячи з кабінету.

Спосіб перший. Основну масу злочинів списують на осіб, яких уперше притягують до відповідальності. Їх легше налякати термінами, кайданками, побиттям. При цьому удари наносяться так, щоб було максимально боляче, але без слідів — по хребту, в область шиї, попереку, нирок, паху, печінки. У деяких випадках одягають поліетиленовий пакет на голову. Для людини головне життя, тому і підписують явки.

Спосіб другий. Постійними претендентами на явку з повинною є наркомани. Їм потрібна лише доза, яку міліціонери дають. Звідки наркотики? Часто міліції доводиться відпускати затриманих із наркотиками осіб, а кримінальну справу списувати. Наприклад, затримують когось біля клубу з наркотиками, привозять до райвідділу. До міліції приїжджають його батьки, викупляють чадо. Керівник наказує відпустити, а наркотики залишаються в міліції. Якщо матеріал зареєстрований, то на експертні дослідження направляють вже не коноплю, а чай, замість кокаїну чи героїну — муку або цукрову пудру. Грошей заробили і наркоти намутили.

Спосіб третій. Особи, які обвинувачені в тяжких злочинах і яких тримають під вартою, додатково беруть на себе легкі злочини. Якщо світить від семи років, то беруть злочин, за який максимально дають шість років. В Україні терміни не сумуються, тяжче покарання поглинає легше. Приміром, особа, яка вчинила розбійний напад, бере на себе 10 епізодів крадіжок у транспорті. Як подяку міліціонери дають їм чай, цигарки, мобільні телефони, дозволяють бачитися з рідними. Міліціонер іде до керівника ізолятора, дізнається про затриманих, їхні статті. Підбирає особу і в слідчому кабінеті пропонує бартер. Погодився — добре, не погодився — 10 днів карцеру. Якщо тебе обрали, то підпишеш явку з повинною в будь-якому випадку.

Рівень професіоналізму в системі органів внутрішніх справ низький. Раніше, щоб потрапити до міліції, необхідно було відслужити в армії, пройти підготовку у спеціалізованій школі або вищому спеціалізованому закладі МВС. За новачком закріплювали наставника, який протягом року передавав навички та знання. Сьогодні все простіше. Той, хто "тікає" із села, не має освіти і зв'язків — іде на посаду інспектора патрульно-постової служби. Хто має зв'язки, за декілька років сідає в тепле крісло начальника відділу і просиджує будні за комп'ютером. Переписується з дівчатами, лазить по порносайтах. Я працював в інформаційному відділі і бачив, хто які сайти відвідував. Були і такі, що проявляли інтерес до оголених хлопців. Шокує те, що це роблять керівники.

Сьогодні в системі МВС діє та ж система показників, що і за Радянського Союзу. Міліція діє не на попередження злочинів, а на розкриття. Навіть Юлія Тимошенко і Юрій Луценко цим не переймалися, доки самі не потрапили в жорна системи.

Для підвищення показників у міліції існують оперативно-профілактичні заходи по виявленню злочинців, заборонених предметів і речовин. Беруть бомжів, які за допомогою пляшки горілки, ручки та міліціонера просто в службовому кабінеті перетворюються на злочинців. У них начебто вилучають наркотики або патрони, які мали б відстріляти міліціонери на щомісячних зборах".

×