вівторок, 16 липня 2013 06:30

"Рано чи пізно когось загризуть"

Між уроками школярі села Педоси Хмельницького району бояться виходити надвір, бо на них нападають сусідські пси. 29-річна Аліна Бідлевич не завжди їх прив'язує. Водночас випасає на стадіоні курей, качок і коня.

— Ми тіки вийдемо, а собаки аж розриваються, — каже третьокласниця 9-річна Валерія Ткач. — Тьотя кричить, щоб ми не дразнили їх, бо натравить на нас. Вони постійно відриваються, кусаються.

— Ми одного разу єлі утекли, — додає четвертокласник 10-річний Віталій Сердюк. — Я грався на стадіоні зі Сніжаною Бандирською. Тут із подвір'я вилітають ті собаки — ми хто куди. Я перший добіг до турніків, а Сніжана не вспіла, собака на неї вискочив.

Школа у центрі села, поряд — дитячий садок. Ігровий майданчик спільний. Окрім стадіону, тут є дитячі каруселі, пісочниці. Донедавна будинок Аліни Бідлевич належав районному відділу освіти. Тут мешкали вчителі, що не мали власного житла. 2011 року жінка купила і приватизувала подвір'я.

— Це просто ужас якийсь, — говорить 32-річна Любов Горбатюк. Її донька закінчила перший клас. — Увесь стадіон у тому курячому гівні, я одежу дочки не можу відстірати.

— У садочку працюю п'ять років, і ця проблема є весь час, — скаржиться няня дитсадка Світлана Лозиченко, 47 років. — Ті собаки чуть не розірвали мою Настю, а її однокласника до крові пошарпали.

У травні собаки покусали 4-класника Дениса Вознюка.

— Із хлопцями на перерву вибіг, — говорить 10-річний Денис Вознюк. — Гралися на стадіоні, кричали. Тьотка виходить: "Якщо зараз же не закриєтесь, я собак спущу". І випускає. Я зразу рвонув до турніків, але не добіг.

— Так же не можна, — каже шкільна медсестра Тетяна Трофимишина, 20 років. — Увесь стадіон — суцільний качатник. Пасуться, собаки паскудять у пісочницю. Потім діти там граються. Найменша загроза — кишково-шлункові захворювання. А собаки можуть і загризти.

Позаторік пси Аліни Бідлевич напали на Оксану Войчишину, кілька хвилин шматували її одяг.

— Мене спасло те, що була зима, я була добре вдіта, — згадує 42-річна Оксана Войчишина. — І сусіди, які бігом наскочили й відігнали собак. Зараз той стадіон десятою дорогою обходжу. А діти ж мусять десь гратися. Власті будуть реагувать тільки тоді, коли там когось загризуть. Рано чи пізно це точно буде.

Торік педагогічний і батьківський колективи школи написали листи до сільради. Просять заборонити жінці випускати на стадіон тварин.

— Ми вже і усно, і письмово її попереджали. Якщо знову не подіє, подаватимемо до суду, — каже голова Педосівської сільради Альфред Добраський, 45 років. — Аліна — складна людина. П'ять років у нас фельдшеркою працювала, люди на неї скаржилися. На виклики не приходила, старшим грубила. У селі постійно кричала: "Коли вже ті бл...ді повиздихують". Перед новим роком попросив її написати заяву.

 

Подвір'ям Аліни Бідлевич бігають алабай і дворняга. Місцеві кажуть: ще у жінки є щонайменше двоє. Господиня бачить гостя й ховається в хаті. У дворі залишається її мати. Щойно підходжу до двору — собаки починають гавкати, жінка лається і виганяє мене.

Зараз ви читаєте новину «"Рано чи пізно когось загризуть"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути