— Навіть тварини не способні на таке звєрство, що Лєнка сотворила зі своїми дітьми. Її не в тюрьму треба садити, а кинути в лісі без їжі та води, як вона — дітей. Щоб на собственній шкурі прочуствувала, що бідні пережили, — говорить 65-річна Олена Миколаївна із села Піски Козельщинського району Полтавщини.
По обіді 6 серпня спирається на велосипед у центрі. Розказує про односельчанку 33-річну Олену Єрмоленко. 30 липня та вивела до лісу трьох дітей — 5-річну Валерію, 3-річного Владислава та 13-місячну Маргариту. Наказала сховатися за деревами, а сама поїхала гуляти до знайомих у місто Комсомольск. Дітей знайшли за п'ять днів. Найменша донька померла від виснаження.
— Лєнка не вперше з дому тікала. Як вип'є, так її в мандри і тяне, — продовжує Олена Миколаївна. — Бувало, по два тижні додому не являлася. Валєрка (чоловік Олени 27-річний Валерій Сас. — "ГПУ") знав, де вона може бути, їхав і забирав. Інколи свекруха ловила, відчитувала на все село. А з Лєнки як з гуся вода. Раз завернуть, а раз проскочить. Правда, дітей не кидала. Лишала у подруг або відводила до Валєриних родичів.
Піски — за 17 км від райцентру. Живуть близько 500 людей, є продуктова крамниця та клуб. Школи й дитсадка нема. За селом тече річка Псел, далі — ліс і болотисті хащі. Там водяться змії, дикі кабани, єнотовидні собаки.
— Про зникнення Олени і дітей повідомила тітка Валерія, яка живе з ними на одній вулиці, — згадує 33-річний Олексій Безкібальний, дільничний інспектор. — Шукати виїхали весь райвідділ міліції, кінологи, представники Наддніпрянського козацтва, допомагали місцеві. Прочесали прибережну зону річки, ліс. Нікого не бачили. Потім водій приміської маршрутки згадав, що підвозив схожу жінку до Кременчуцької залізниці. Наступного дня Олену знайшли серед п'яної компанії у Комсомольську. Була настільки п'яна, що не могла пояснити, куди діла дітей: не помню. Ничего не помню.
Малечу знайшли за 2,5 км від хати.
— Біля лісу є болото. Коли проходив там, на стежці побачив дитячий слід. Відразу зрозумів: малі поруч. Вийшов на пагорб і побачив два силуетики. Діти були голі, стояли біля озера Бугайка. Побачили мене. Дівчинка закричала: "Не подходите, я голая". Та мені байдуже, кажу, головне, що ви є, — згадує Василь Корецький. — Вони були виснажені та брудні. З ніг до голови скусані комахами. В кількох метрах від озера побачив дитячу коляску. Поряд лежало немовля, до пояса під покривальцем. Прикрита частина тіла була біла, а неприкрита — чорна. Видно, дитина пролежала так кілька днів.
Діти бачили, що їх шукали, але ховалися за деревами. Так наказала мати.
— Лєна сказала: навіть якщо їх хтось кликатиме, мусять тихо сидіти. І чекати, поки вона повернеться, — говорить 45-річний Володимир Плескач, отаман Козельщинського полку з Наддніпрянського вільного козацтва. — Діти чотири дні нічого не їли. Пили річкову воду, спали на землі. Може, наймолодша вижила б, але мати заборонила старшим її напувати. Сказала, що в річці грязна вода.
Олена Єрмоленко з чоловіком Валерієм Сасом і трьома дітьми жила в цегляному будинку неподалік центру села. Навколо хати висаджені фруктові дерева, у дворі скошена трава. З одного боку подвір'я огороджене металевою сіткою, з другого — дерев'яними штахетами. Ворота зачинені, у дворі гавкає маленький білий пес. У затінку спить інший, чорний кудлатий.
— З Лєни нікудишня хазяйка, — повз двір проходить односельчанка, називається Світланою. — Дочекається, поки Валєра піде на роботу, схопе дітей за руки й до подруг чимчикує. Додому поверталася під ніч, п'яна. Прямо казала, що рожала раді грошей. Мол, за сто тисяч можна жити.
У дворі з'являється Марія, Валерієва тітка.
— Не чіпайте нас, — поправляє чорну хустку. — Ми пережили страшне горе. Вчора (5 серпня. — "ГПУ") поховали Риточку.
— Лєнка постійно у борг жила, — каже продавщиця 63-річна Марія Сліпченко. — На колінах просила, щоб під запис продала, бо немає з чого вечерю зварити. Коли не давала, підсилала дітей. Малі прийдуть, кліпають оченятами: "Тьотю, продайте, нам їсти немає чого". Як відмовиш? Лєна все купувала: картоплю, цибулю, капусту, молоко. Мала город, але не хотіла ним займатися. Винна мені півтори тисячі. Хто їх віддаватиме?
Напередодні втечі Олена оформила документи для отримання статусу багатодітної сім'ї.
— Олена приїжджа з Росії. З Валєрою зійшлася сім років тому. Народили трьох діток. Випивали, але не більше за інших. Жили, правда, бідно. Вона не працювала, отримувала виплати на дітей. Валєра перебивався по підробітках. Останнім часом працював трактористом у фермера в сусідньому селі. Обробляв трояндові поля, — розповідає 76-річна Уляна Кульбачка, сільський голова Пісків. — Лєна акуратна. Завжди в чистому була, й діти теж. У дворі шворки постійно білизною завішені. Їсти готувала.
Олена Єрмоленко перебуває у Козельщинському ізоляторі тимчасового тримання. За те, що залишила дітей у небезпеці, їй загрожує до восьми років в'язниці. Малеча — у Кременчуцькому реабілітаційному центрі. Служба у справах неповнолітніх вирішує їхню долю. Валерій Сас хоче забрати їх додому.
3 
35413
Коментарі