Донецький мільярдер 48-річний Рінат Ахметов зводить будинок у селі Плюти, що за 25 км на південь від столиці. Ділянка площею 56 га розташована над річкою Козинка в центрі села. Її обгородили цегляним парканом, насипали щебінь для дороги, над річкою звели дерев'яну альтанку. Бульдозери розрівнюють територію.
— Тут крутелики тільки й живуть. Тут же чистенько, екологія, красива природа, — на в'їзді до Плютів зустрічає неголений чоловік у помаранчевій жилетці. Обрізає дерева уздовж дороги. Показує на мікрорайон із 3-поверхових маєтків. — Такі люди, що ну їх в баню. Нормальних осталася парочка. В основному пенсіонери, які не продають свою землю. Торік ми зрізали дерева в одної баби. За її ділянку пропонували мільйон доларів. Не продала, дочці тримає. Я з Українки. Раніше тут жила кума. Але продала участочок, купила за нього собі й синові по квартирі, машину і ще осталось. Участочок був маленький, але над річкою.
Плюти розташовані в лісі над притокою Дніпра — Козинкою, за 5 км від траси зі столиці до міста Українки. Ліворуч дороги 4-метровий синій паркан. За ним триває будівництво. Праворуч видніються нові будинки. У Плютах прописані 75 осіб.
У центрі села — кругла клумба з ліхтарним стовпом посередині. Навколо неї — обеліск із прізвищами загиблих у Другій світовій війні плютчан, нова церква, музей "Мистецько-літературні Плюти", крамниця.
На прилавок викладає хліб огрядна продавщиця з яскравим макіяжем і червоними накладними нігтями.
— Я тут ніхто, — махає рукою, представляється 57-річною Надією Михайлівною. — Ми — ніщєта, ніколи не піднімемося. А щось не так скажемо — закопають. Уся земля уходить. Нам тільки повідомляють, де яку ділянку забрали. Якби ці олігархи хоч щось зробили для села, але їм нічого не нада. Нам треба дитяча площадка, бо діти гуляють по дорозі.
Жінка виходить на вулицю. Сідає на дерев'яну лавку, закурює.
— Освітлення провели тільки до "Лісода" (розташована за Плютами онкологічна клініка. — "ГПУ"). Люди просили, щоб хоч по фонарю поставили на вулицях Малишка і Плютівській. Нема. Люди недовольні. Не хочуть, щоб олігархи розкуповували землю. В кожного є діти, внуки.
Нова церква належить московському патріархату. За нею — ділянка, на якій будується Рінат Ахметов. Він був наближений до колишнього президента Віктора Януковича. Із музею виходить 68-річна Світлана Третяк.
— Ахметов отут, зразу за церквою, — проводить до ділянки. — Кажуть, там дача буде. Він не дурак, щоб на тому Донбасі жить. У нього по всій Україні й за кордоном є маєтки. Там ще з тої весни почали активно вивозити пісок, рівняти. Всю дорогу замарали. Наша еколог Лариса підняла бучу, то на другий день дорогу вимили. Ахметов був у серпні. Приїхав під магазин на здоровенному чорному джипі. Вийшов він, руководітєль його стройки і два тєлохранітєля. Постояли, переговорили й поїхали.
Церкву святих Петра й Павла відкрили влітку торік.
— Вона дуже красива, здоровенний іконостас, — продовжує Світлана Прокопівна. — Але наші дівчата туди не ходять, бо вона — руська. Туди з'їжджаються олігархи, одмолюють гріхи. У нас повно міністрів мають дачі. Мер Українки Павло Козирєв бува. Як вибори, то сидять у музеї, собранія проводять. Я колись попросила дати нам 10 метрів білого матєрьялу, хотіла пошити скатерті на столи. Бо застилаєм їх старими шторами — стидно. Сказав, нема грошей. Більше ніколи до нього не піду.
Річка Козинка тече за ділянками.
— У нашому музеї роблять Оля й Люда. Казали, раніше у них був пляж. Зараз усе позагороджувала Богатирьова (екс-міністр охорони здоров'я. — "ГПУ") і ще якісь олігархи. Простих людей осталося мало. Їх видно по старих хатах. Їхні діти живуть в Українці чи Києві. Решту викупили багачі. Тут земля дорога, бо під Києвом і є вода. Сотка раніше коштувала 5 тисяч доларів. Багачі порозгрібали землі, а музею й копійки не дали. Дєвочки самі купляють бумагу й ручки, картриджі до принтера заправляють. А нам же і дрова треба — сторожку топить і 2 гектари трави косить, доміки доглядать. Проводимо фестиваль "Весна в Плютах", самодіяльні колективи приїжджають.
До ділянки Ахметова підходить сторож музею 68-річна Ольга Вірич.
— Весь цей масив — Ахметова. Вже років шість. Його хлопці з отакенними собаками сторожили, моста через затоку построїли. Торік приїхали мордовороти з Українки й Обухова. Повішали в музеї план застройки. Я якраз була на зміні. Сказала, що в нас тут є 10 дітей, просила дать їм по 10 соток. А вони: нє, це вже часна собствєнность. Зараз туди тягнуть воду, свєт. Від нас нічого не залежить.
Місцевий Роман Горецький. Кілька років тому збирав підписи, щоб перенести огорожу.
— Ми хотіли відсунути той паркан від наших ділянок, — пояснює. — Зараз не знаємо, що там будують, до кого звертатися. Земля то ахметівська, але хто управляющий? Часом там вертоліт сідає. Торік казали, що тут буде 230 котеджів. Колись там був каскад озер, дуже красиво. Зараз провели канал, усе вирівняли землею. Тепер у погребах стоїть вода.
5 
35413
Коментарі
3