— Щороку діти надарюють на день народження в лютому та на 8 Березня гіацинти. Купують їх розцвіченими. Такі пахнуть два тижні та відцвітають, — каже киянка Світлана Куракса, 68 років. — Перецвічені рослини виймаю із магазинної коробки, бо ґрунту там мало, лише торф із добривами. Корінь уже витяг усе поживне. Якщо лишити так, листя пожовкне, цибулина загине.

Відрізує стебло із відцвілим суцвіттям. Інакше продовжуватиме тягти соки, щоб сформувати насіння. Цибулина виснажуватиметься. Пересаджує у вазон із землею. Купує ґрунтову суміш для розсади.

— То таке добро, що в будь-якому ґрунті приживеться. Але краще садити в поживний. Поливаю в піддон, а не зверху, щоб не замочити цибулину. Коли зійде сніг, висаджую в саду на постійне місце. Позначаю його паличками, бо за кілька місяців листя відімре. До кінця літа не буде видно. Цибулина в землі ростиме й далі. Наступного квітня цвістиме на клумбі. Перший рік і забула, що стільки тих гіацинтів натикала в кутку на городі. Аж весною, як зійшов сніг, сусідка стала хвалити, яка гарна різнокольова клумба.

Сусідка Світлани пересаджений у вазон гіацинт тримає, доки не відімре листя. Для цього щоразу менше поливає. Так соки повертаються в цибулину.

— Тоді цибулину виймають, підсушують при кімнатній температурі. Я раніше теж возилася. Корінці та верхнє лушпиння обчищала. Загортала цибулину в газету, клала в комору. Треба, щоб було сухо й тепло. У вересні можна висадити на клумбу. Повторно зробити вигонку цвіту добривами, як це практикують квіткові магазини на продаж, не вдасться. Бо, щоб цвісти, цибулина гіацинта має нарости. Інакше стрілка буде тонка, квітки ріденькі.

Цибулькові квіти, яким не дають змоги відновити сили у ґрунті, потребують кілька років для повторного цвітіння. Якщо стимулювати їх добривами, загинуть.

×