Львів'янин 56-річний Володимир Заставнюк із дружиною Людмилою, 55 років, щоліта переїжджають до села. Беруть трьох онуків. Їм від 6 до 15 років.
— Із Людою маємо власний бізнес — замовляємо та продаємо надгробні пам'ятники. Влітку не працюємо. Набираємося сил, оздоровлюємося. У Львові ж дихати важко, — розповідає Володимир Олександрович. — От тільки одна біда — в селі комахи жити не дають. Наш будинок стоїть біля озера, то ж під вечір літають роями. Старша онука страждає на алергію. До вечора все тіло набрякає. Молодша любить по деревах лазити — кліщів приносить. Ще й мурахи спокою не дають. Ховаємо цукор і все солодке в холодильник. Дружина сирник спекла, на ґанку поставила, аби остудився. За годину мурахи в ньому лабіринт вирили. Довелося згодувати сусідським курям.
Із комахами Людмила Василівна бореться народними методами. Проти комарів використовує гвоздику. Не переносять її запаху, каже:
— У мене вже й рецепт є. — Столову ложку гвоздики заливаю склянкою холодної води. Доводжу до кипіння, охолоджую, проціджую. Ватним тампоном наношу відвар дітям на шкіру, кроплю ним одяг. Дві-три години комарі не кусають. На ніч ставлю гвоздичний відвар із лимоном біля ліжок, де сплять онуки. Кліщі теж цитрусових бояться.
Від мурашок Заставнюк використовує лікарську ромашку. Розкладає в місцях, куди заповзають комахи.
— На тиждень-два зникають, тоді знову з'являються. Маю ще декілька методів. У склянку води кладу цукор або мед. Ставлю, де найбільше скупчення мурашок. Вони повзуть на солодке — у воді тонуть. Іноді в мед додаю борну кислоту. Суміш розкладаю за мурашиним маршрутом. Вони зносять її до свого гнізда — там можна знищити цілу родину. Війну з комахами веду ціле літо.
2 
1
Коментарі
1