Скорботною ходою і молитвою близько тисячі полтавців вшанували пам'ять жертв Голодомору 1932-33 років. Із запаленими свічками, українськими прапорами та колосками громадяни та священнослужителі пройшли від Театральної площі до Свято-Успенського собору.
Скорботна хода розтягнулася на кількасот метрів. Попереду – хоругви й переносний дзвін. Серед присутніх – мер Олександр Мамай, голова обласної ради Петро Ворона, народний депутат Юрій Бублик із доньками. Люди в натовпі перемовлялися. Дехто ділився спогадами. Найстаріші учасники, які пережили голод, розповідали - як пухли і як тріскалося тіло. Дивилися за ходою з вікон багато людей. У кінці процесії йшли студенти кількох вишів. Процесію знімали на телефон.
"Ніхто не змушував долучатися до ходи, прийшов за бажанням. Це – моя позиція. Хочу бути свідомим. Нашим дітямпро голод крім нас ніхто не розкаже. З університету прийшло десь двадцять студентів, кілька викладачів і ректор", – розказав студент педуніверситету 20-річний Віталій Шафрановський під час руху колони.
На вулиці Жовтневій навпроти театру Гоголя активісти громадської організації "Злам стереотипів" черговий рік поспіль влаштували виставку просто неба. Демонстрували чим українці харчувалися в голодомор.
"Жолуді, каштани, кістки, гній із неперетравленим зерном, трава і шкіряне взуття. Щоб вижити люди їли все. Мерзла картопля, гнилий буряк і макуха - були за розкіш. На виставці представлені кістки тварин. Але в тридцятих роках було всяке. Втрачали глузд, їли людей, дітей. Очевидців тих подій стає дедалі менше. Уже й спитати про голод майже нема в кого. Доводиться вишукувати інформацію в інтернеті". – зазначив координатор виставки, 24-річний Олександр Ластовицький.
Олександр додав - патріотичне виховання за нинішньої ситуації в країні вкрай необхідне. Багато з молоді та дітей уже не повністю розуміє всієї суті трагедії. Тому такі заходи об'єднують людей.
Навпроти виставки сімейна пара з дітьми підгодовувала крихтами хліба голубів.
"Прабабуся привчила цінувати хліб. Вона навіть з тарілки ніколи не викидала недоїдків. І нам забороняла. Завжди начисто витирала їх після їжі м'якишем. Бо пережила голод. Ось і ми навіть крихти збираємо. У вихідні приходимо сюди з чоловіком і дітьми годувати пташок. Їм же теж їсти хочеться", – розповіла 33-річна Наталя, мама 2 дітей.
Перед собором усі хрестилися. Люди клали колоски з траурними стрічками поблизу храму, заходили всередину. Вмістилися майже всі охочі.Кому не вистачило місця – дивилися з вулиці. Архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір відслужив поминальну панахиду. Наостанок виголосив промову. Закликав не забувати страшних подій Голодомору, створеного радянською владою, бути милосердними й пробачати один одному.Захід тривав понад годину. Після цього всі охочі могли залишитися в храмі й поставити свічку.
5 
35413
Коментарі