Удвічі-тричі дешевше можна купити товари полтавських виробників у працівників, які крадуть на підприємствах. Найчастіше торгують м'ясом, молоком, горілкою та коньяком. За місяць на краденому мають від 500 до 2 тис. грн. Покупців шукають серед родичів і друзів.
— Знакома робить на лікеро-горілчаному заводі. Алкоголь звідти машиною вивозить. Авто заганяє на територію підприємства, припарковує і — на роботу. Коли стемніє, коньяк у пластикові бутилки заливає і ховає в сидінні. Охрана автомобілі особо не провіряє, — розказує 48-річна Світлана з Полтави. Півтора року купує в подруги алкоголь по 10 грн/л. — Коньяк смачнющий. Дешевий, но чуствується, що не розведений. Того і беремо багато. Собі банку, родичам купляємо. Усі застолля на рік обєспєчені.
Світлана допомагає подрузі шукати покупців.
— Як хтось у гості приходить — я коньяком угощаю. Було брат чоловіка заїхав. Попробував, каже: "Чуствується, що грузинський". Як узнав, що наш, чуть зі стула не впав. Три банки замовив. Подруга сміється, каже: "Із такими темпами продаж нужно ціну буде скоро повишати".
Найбільше з підприємств області крадуть молочні продукти: сметану, згущене молоко, сири. Полтавець 34-річний Микола Андрійович четвертий рік працює на молокозаводі в цеху з виготовлення згущеного молока. За зміну може вкрасти три-чотири літрові пляшки.
— За роботу получаю 2 тисячі. На такі дєньги нормально прожити нереально. То згущене молоко у пластикових пляшках таскаю, — розказує. — Сначала страшно було. А потім побачив, що на зміні є охоронці, які перевіряють, а є такі, що і не дивляться. Вибираю дні, коли охрана не прискіплива, — і впєрьод. За місяць спродуюся на 600-700 гривень. Пляшки спеціально не набираю повні, щоб можна було сплюснути. Таку легко винести в рукаві або в сумці під підкладкою.
Полтавка 45-річна Алла Володимирівна до 2004 року працювала на м'ясокомбінаті. Каже, за зміну реально винести 2-3 кг м'яса.
— Одіваєш широку юбку, кладеш м'ясо у два целофанових пакети і скотчем примотуєш до внутрішньої сторони бьодєр, — розказує. — Охрана лише в сумки заглядає. До інтимних місць женщін ніхто ніколи не лізе.
З Аллою Володимирівною зустрічаємося в її квартирі. Господиня невисокого зросту, коротко стрижена. На лівій щоці — велика родимка.
— М'ясо продавала через подругу. Та і сама брала, і клієнтів находила. У то время м'ясо коштувало 10-15 гривень за кілограм, а я по 8 спродувала. За місяць до 150 рублів уторговувала. Тепер через знайому, яка так само на м'ясокомбінаті працює, брала м'ясо до 30 гривень за кілограм. На базарі таке потягне до півсотні.
Розповідає, на прохідній жодного разу не викрили.
— Ловили чоловіків, які собі до пуза примотували. Раз дядька з палкою ковбаси остановили. Охраннік його в підсобці закрив і протокол пішов складати. А мужик здоровий такий. Не розтірявся, почав ту ковбасу їсти, — сміється. — Охоронець через 5 минут йому протокол на підпис приносе, а в дядька очі по 5 копійок: "Я нічого не зробив!". Його ще раз обшукали, а від ковбаси і сліду нема. Охраннік весь красний от злості, а зробить нічого не може. Відпустив.
2 
35413
Коментарі
2