Олександр Сич - український науковець і політик, кандидат історичних наук, заступник голови Всеукраїнського об'єднання "Свобода", голова Івано-Франківської обласної ради. Автор нарисів і дослідницьких праць на тематику героїчного минулого України, націоналізму та сучасної політики. Дослідник життя і творчості Степана Ленкавського.
Зустрічаємося у робочому кабінеті. Розмовляємо про владу зсередини, майбутні парламентські вибори та націоналізм на сучасному етапі.
Обласна рада, очолювана вами, змінила підходи до співпраці в області? Чи стримує чинна система "свободівців"?
Сьогоднішнє законодавство про місцеве самоврядування вкрай недосконале. Але ми в його межах робимо максимум. Мало говорити: "Ми прагнемо демократії!". Треба демократію цілеспрямовано будувати. Ми її вибудовуємо на первинному рівні громади і на рівні регіонального самоврядування. Через конкурс проектів і програм органів місцевого самоврядування ми мобілізуємо місцеві громади на вирішення їхніх проблем. Переможцям надаємо співфінансування з обласного бюджету при умові, що громада й сама докладає власних сил та ресурсів. Нашій співпраці з громадами дуже допомагає і Консультативна рада з питань місцевого самоврядування, створена при голові обласної ради. До неї входять майже усі голови рай- і міськрад, окрім міського голови Калуша Ігора Насалика, який відмовився від такої співпраці.
Ви ідеолог всеукраїнської "Свободи" і господарник обласної ради. Часто доводиться приймати компромісні рішення, несумісні із партійною ідеєю?
Сьогодні в обласній раді зі 114 депутатів "Свобода" має тільки 18. Отож, ВО "Свобода" не має в ній більшості, а голова облради Сич є висуванцем не "Свободи", а всіх опозиційних до чинного політичного режиму сил. Від самого початку сюди, крім фракції "Свободи," входять також фракції політичних партій "Батьківщина", "Фронт змін", "Наша Україна" та НРУ. Дещо пізніше до більшості приєдналася малочисельна фракція партії УДАР. Ми спільно приймаємо рішення, спільно їх реалізовуємо, а тому й наші досягнення та наші можливі помилки також є спільними.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тягнибок зі "Свободою" йтиме до парламенту самостійно
А щодо нашої націоналістичної ідеології, то вона спрямована на те, аби Українська держава міцно стала на ноги, а її будівничий-українець почував себе на власній землі безпечно й комфортно. Якщо хтось вважає, що така ідеологія шкодить Україні, то я його ніколи не зрозумію.
Як би Ви оцінили сучасну українську владу?
Всі сьогодні звикли, що влада існує для того, щоб її чиновники могли красти, рвати на себе, зловживати. Людей, які, працюючи у владі, намагаються дійсно прислужитися суспільству, вважають за непрагматичних диваків. А первинне призначення влади - все-таки бути суспільно корисною і конструктивною. Друге. Напевно, найголовніша біда всієї влади – безвідповідальність. Люди не звикли відповідати за свої слова, дії та передвиборчі програми і, прийшовши до влади, їх виконувати. І третє. Влада катастрофічно потребує змін. Сьогодні багато говориться про різні реформи, але реальних кроків немає. Адже не можна "здійснювати зміни", нічого не змінюючи!
На презентації вашої книги "Український націоналізм: традиція і модерн" ви говорили, що націоналізм повинен бути інтелектуальним.
Якщо в 30-40-х роках націоналізм проходив етап визволення власного народу і головним завданням була підпільна збройна боротьба, то в умовах вже здобутої власної національної держави сьогоднішня боротьба має бути спрямована на її розбудову, а отже носити інтелектуальний характер.
Я прагну осучаснити розуміння націоналізму. Найголовніше це те, що він має давати відповіді на актуальні проблеми. Чим була сильна ОУН і чим були сильні Донцов, Бандера, Стецько, Ленкавський? У свій час вони зуміли чітко означити існуючі проблеми і дати на них відповіді. Саме цим ми й можемо наслідувати їх. Я детально займаюся дослідженням українського націоналізму і можу доказати будь-де, що націоналізм – це конструктивна сила в розбудові власної національної держави.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Львівська "Свобода" не планує акцій на День Перемоги
Як Ви ставитеся до люстрації?
Це основна вимога нашої політичної програми. Люстрація має відбуватися за принципом чотирьох "к" - щоби органи державної влади були очищені від колишніх комуністів, кадебістів, кучмістів і корупціонерів.
В Україні досі не прийнято Закону про люстрацію. Як дасть Бог, ми будемо у Верховній Раді мати власну депутатську фракцію і добиватимемося його прийняття. Такого Закону не хочуть принципово приймати ті політичні сили, які знають, що він у першу чергу зачепить саме їх. Але досвід тих країн, які разом з Україною пройшли спільне тоталітарне минуле – Прибалтійських країн, Польщі, Чехії – показує, що дія закону про люстрацію створила значно цивілізованіші умови для їхнього розвитку. І нічого страшного в результаті її проведення не сталося! Просто їхня влада стала значно чистішою та ефективнішою. У деяких із них люстрація проходить уже по третьому колу. А в нас, щоби не допустити цього процесу, все називають одні і ті ж дві причини – або "ще зарано", або "вже запізно." Але я вважаю, що він невідворотний й очищення влади від усілякої антиукраїнської і аморальної мерзоти – це тільки питання часу.
Ви неодноразово обиралися депутатом різних рівнів. Для чого Вам це?
А для чого людина садить дерева, чи допомагає немічним? Не все у цьому світі слід оцінювати прагматично. Мене вже втретє обирають депутатом обласної ради і хай самі люди судять, як і що я робив, щоб світ став кращим.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Через інтерв'ю Тимошенко "Свобода" вийде з КОДу?
Нещодавно Ви заявили про готовність балотуватися до Верховної Ради. Підете по списку чи мажоритарно?
Я відчуваю готовність бути депутатом ВР в силу того політичного досвіду, практичних і теоретичних знань, які набув за 20 років політичної боротьби. На разі питання остаточно ще не вирішене. Варіант перший – я йду на вибори в списку для того, аби підсилити іміджевий потенціал партії на всеукраїнському рівні. Другий – балотуюся по мажоритарному округу, аби вибороти додатковий мандат для партійної фракції і для антирежимної більшості у ВР. Варіант третій – взагалі не балотуюся до парламенту, аби зберігати "статус кво" в області. І сказати точно, який варіант буде остаточним, я на сьогодні не беруся.
Якими будуть парламентські вибори?
В будь-якому разі знаю, що ці вибори будуть надзвичайно складними. В таких авторитарних суспільствах, як нинішнє українське, чинний режим створює всі передвиборчі умови для того, аби забезпечити владній партії максимальні переваги й в кінцевому підсумку виграти парламентські перегони. Адже для нього – це питання життя і смерті! Занадто великою є ціна тої відповідальності, яка очікує представників цього антиукраїнського й антидемократичного режиму у разі програшу. А тому з його боку будуть застосовані всі можливі фокуси передвиборчої інженерії і післявиборчої фальсифікації.
5 
8759
Коментарі
174