четвер, 07 липня 2016 13:19

"Україну врятує нова модель держави"
6

У світі є 17 інструментів регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення. В нашій країні з них працюють тільки два. І так в усіх сферах - використовуємо свій потенціал мінімально. Голова Аграрної партії Віталій Скоцик розказує, як Україні стати заможною і успішною. А також - про видатний внесок у розвиток української економіки митрополита Андрія Шептицького, про свої поїздки країною, розмови з Іваном Плющем і гру у волейбол по 4 год. щодня у відпустці.

Автор: Сергій СТАРОСТЕНКО
  Віталій СКОЦИК: "На місцевих виборах торік ми делегували 9900 кандидатів у депутати. Пройшли майже 3700"
Віталій СКОЦИК: "На місцевих виборах торік ми делегували 9900 кандидатів у депутати. Пройшли майже 3700"

- Учора виступав у Харкові. Величезний зал. 750 осіб. У нас нема ніяких заохочувальних методів, щоб люди приїздили на зустріч із головою Аграрної партії. Ми нічого не роздаємо. Не маємо адміністративного ресурсу. Люди приїхали поговорити. Найбільша наша біда й проблема - це розпач. Можна робити великі речі, якщо в людей є довіра до того, що відбувається в країні, - говорить 44-річний Віталій Скоцик.
Зустрічаємося у його кабінеті в офісі на столичній вул. Васильківській. Під стіною - книжкова шафа. На тумбі - свіжий коровай. Віталій Євстафійович привіз його з Харкова.
- Два роки їжджу Україною майже щодня. Позаторік, після революції, люди вірили у швидкі зміни. А вже в середині 2015-го на тлі зневіри з'явився комплекс меншовартості: "Ну, як же так: ми - розумні, багаті на природні ресурси, а нічого в нас не виходить". Сьогодні в людей - розпач. Треба повернути їм віру і довіру.

Теперішня влада спроможна зробити це?
- Рівень недовіри до нинішніх політиків - 80 відсотків. При тому не до когось окремого, а загалом до цієї когорти. Тому дуже малоймовірно, що ці персони зможуть отримати довіру.

6 липня під Кабміном і Верховною Радою були протести щодо зависоких комунальних тарифів. Чому виникла така проблема?
- Ситуація з тарифами - результат безголової економічної політики уряду. За відсутності цивілізованого ринку й державного контролю балом править корупціонер. Яскравий доказ цього - "схеми Онищенка". Очевидно, що і Антимонопольний комітет, і НКРЄ є учасниками картельної змови. А це вже посадові злочини. Сьогоднішні платіжки - це здирництво. Люди доведені до відчаю. Вони не можуть платити за новими тарифами. Їх беруть з "повітря" й враховують лише інтереси монополістів-олігархів. Я щотижня зустрічаюся з людьми. Їх турбують тарифи, низькі доходи, війна, страх голоду.

Проблеми в країні влада списує на війну з Росією. При цьому третій рік говорять про боротьбу з корупцією, однак жодної "великої рибини" не затримали і не ув'язнили. Чому так?
- Нинішня влада пояснює стан справ у державі війною, якою для неї є АТО. Пояснює це зовнішньополітичною ситуацією, яка для України не визначальна: ми не інтегровані ні у ринок капіталу, ні у ринок робочої сили, лише частково в ринок товарів. У першу чергу причини такі: тотальна корупція, відсутність продуманої економічної політики, бездумна валютно-грошова політика Нацбанку, нераціональне використання державної власності, зловживання земельними ресурсами. Це - ілюстрація нефаховості. Корупція стала частиною державної машини. Україну врятує нова модель держави.

А саме?
- Нам потрібна нова Конституція, нова доктрина права, найглибша децентралізація, сучасна іноваційна модель економіки. А стартовим майданчиком для глибоких економічних реформ має стати високоіндустріальний аграрний сектор. Реалізувати ці завдання потрібно у найближчі три роки. У жодному випадку не слід запроваджувати дискримінаційні зміни до аграріїв, що планують наступного року. Це позбавить Україну останнього шансу на реформи.

Поки що відстань між суспільством і владою тільки збільшується.
- Запитайте у нинішньої команди, який буде мінімальний прожитковий рівень через п'ять років. Певен, відповіді ніхто не дасть. Також ніхто не скаже, якою буде податкова система 2017-го. Чи яким буде рівень медичного забезпечення. А це - стратегічні елементи планування розвитку держави. Вони відсутні.

Автор: Сергій СТАРОСТЕНКО
  "Нам треба будувати державу. Реформувати - немає чого. Суспільство втомилося від безвідповідальної політики. Люди шукають альтернативу сьогоднішній владі"
"Нам треба будувати державу. Реформувати - немає чого. Суспільство втомилося від безвідповідальної політики. Люди шукають альтернативу сьогоднішній владі"

Аграрна партія не брала участі в парламентських виборах 2014 року, а на місцевих торік отримала загалом по Україні понад 7 відсотків голосів. При тому, що прохідний процент у Верховну Раду - 5. А як вам це вдалося?
- На місцевих виборах торік ми делегували 9900 кандидатів у депутати. Пройшли майже 3700. Коефіцієнт корисної дії - близько 40 відсотків. Ми - номер один у цьому напрямку.


Ці люди представляють переважно аграрний сектор?
- 30 відсотків на той час були аграрії та пов'язані з сільськогосподарським виробництвом. Понад 10 відсотків - науковці й освітяни. Стільки ж - представники медицини. 6 відсотків - священослужителі. Члени Аграрної партії приблизно пропорційно представляють усі верстви суспільства.

Ми два роки інтенсивно працюємо з людьми в регіонах. Щоб вони зрозуміли: треба організовуватись, братися за справу, починаючи зі свого села, містечка, району, області. Показували їм, що можуть зробити на своєму рівні.
Структуру партії вибудували знизу до верху. Перший тест був - місцеві вибори. Нас не бачили ні політологи, ні політтехнологи. Ми йшли простим шляхом: від порога до порога, від хати - до хати, від квартири - до квартири. Тираж нашої газети був тисячу примірників. Але ми той тест пройшли. У радах Луганській області взяли 15,1 відсотка місць, на Донеччині - 14,6, на Хмельниччині - майже 15 відсотків.
Сьогодні друкуємо 160 тисяч примірників газети на тиждень. Її поширюють члени партії. Їх уже понад 40 тисяч.

Плануєте йти на парламентські вибори?
- А по-іншому як? Готуємо 225 кандидатів у депутати на мажоритарні округи і 225 - для списку, тобто повний склад Верховної Ради.

Чим відрізняєтеся від інших політичних сил, насамперед важковаговиків?
-Аграрна партія, соціальною базою якої є середній і дрібний власник, альтернатива сьогоднішній олігархічній владі. Ці люди всупереч її діям доводять свою здатність не тільки вибудувати економіку сектора, а й стати основою економіки України. Вони не дозволять державі надалі знущатися з них.

У грудні Аграрній партії буде 20 років. Я - її дев'ятий голова. За цей час партія була парламентською, мала успіх на місцевих виборах. Не стала структурою імені якоїсь однієї людини чи котрогось з олігархів.
Ми працюємо над стратегією розвитку держави на 35 років уперед. П'ять років - кратність виборчої системи до парламенту. Тобто рухаємося на сім скликань уперед. Взяли дев'ять основних показників, які розвиватимемо протягом цього часу. Я не бачив від жодної політичної сили стратегії розвитку країни. Консолідованої та деталізованої в усіх сегментах на довгий період часу.

Хто з відомих людей є членом Аграрної партії?
- Цей процес - у русі. Як прототип парламентських комітетів і центральних органів виконавчої влади, ми формуємо ради Аграрної партії. Так, медичну очолив нейрохірург, президент Медичної академії наук Віталій Цимбалюк. Спортивну - олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики Стелла Захарова. Мистецькою опікуватиметься композитор Олександр Злотник, раду промислового розвитку очолить екс-міністр Володимир Шандра. Йде формування рад із безпекових, економічних, соціальних і правових питань. Вони стануть основою альтернативного уряду, середовищем підготовки кадрів. Державою мають управляти фахівці. Не хочемо прийти у парламент і рік-два розбиратися, що відбувається в країні. Ми повинні одразу взятися за справу.

Кого вважаєте своїми основними конкурентами?
-Нашим ворогом є корупціонери і олігархи. Головними опонентами - влада і популісти, яких об'єднують пустопорожні обіцянки.
У нашому розумінні вся теперішня політична система - це минуле. Суспільство за останні 25 років зробило п'ять кроків уперед. Бізнес - десь так само. А політична система, на жаль, застряла в 1990-х.

Автор: Сергій СТАРОСТЕНКО
  Віталій СКОЦИК: "Я щотижня зустрічаюся з людьми. Їх турбують  тарифи, низькі доходи, війна, страх голоду"
Віталій СКОЦИК: "Я щотижня зустрічаюся з людьми. Їх турбують тарифи, низькі доходи, війна, страх голоду"

На яку фракцію у наступній Верховній Раді розраховує Аграрна партія?
- Сподіваємось провести 160-165 депутатів. Ніхто не вибудовував політичні партії в Україні так, як робимо це ми. Жоден політичний лідер не засукував рукава і два роки не бродив по своїй країні, як Махатма Ганді - щоб вибрати інструмент для побудови держави. А ми йдемо таким шляхом.
Нам треба будувати державу. Реформувати - немає чого. Суспільство втомилося від безвідповідальної політики. Люди шукають альтернативу сьогоднішній владі.

Близько 65 відсотків українців віком до 35 років хочуть виїхати на роботу за кордон або ж емігрувати. Як зупинити цей процес?
- Насправді більшість хотіли б жити, працювати і створювати сім'ї у своїй державі. Але до людей сьогодні мало йти лише зі словами. Їм треба запропонувати проект нової України. А у нас на початок цього року ВВП на душу населення - 1750 доларів. 1990-го було 6400. Це - непрямий показник купівельної спроможності людей. За 25 років він упав у чотири рази. 2013-го валовий внутрішній продукт України становив 183 мільярди доларів. А на кінець 2015-го - 83 мільярди. Голландія у Нідерландах за площею як Вінницька область. Тільки на овочівництві заробляє 80 мільярдів євро. Це для прикладу, якою повинна бути Україна.
Якщо використаємо стратегію, яку зараз вибудовуємо, то через рік ВВП буде 2150 доларів на людину. Як досягнемо цього? Потрібно перепрофілювати промисловість. Тоді їхати з України не будуть.

Стрімко скорочується кількість жителів сіл. Торік офіційно зникли дев'ять населених пунктів. Якими мали би бути українські села за 10-15 років?
- За останні 10 років із мапи держави зник 361 населений пункт. У понад 400 не живе жодна людина. Але на карті вони ще є. Я родом із гарного села у Рівненській області. Коли вчився, у класі було 28 учнів. У селі є газ, вода, дороги. Цього року випустився клас із семи учнів. А народилося з початку року четверо дітей. За 25 років незалежності ми втратили 10 мільйонів населення. 1991-го нас було 52 мільйони, зараз - близько 41. Приблизно стільки втратили у Другій світовій війні.
Села оживуть, якщо люди отримають можливість заробляти. Понад 150 років тому українці винайшли інструмент, який дозволяв жити зовсім по-іншому. Це - кооперація.

Але зараз це не працює.
- Працювало до 1991 року. Принцип був дуже простий. Їхав по селу заготовач і збирав у людей яблука, груші, насіння. Усе, що у сім'ї було в надлишку. Далі ці продукти проходили через систему підготовки до ринку збуту. У кінцевому етапі з'являлися на полицях магазинів у великих містах.
Систему кооперації до зразкового рівня довів Андрій Шептицький, настоятель Греко-католицької церкви. На початку минулого століття вона дала можливість за рік підняти купівельну здатність сільського населення на 30 відсотків. А жителям міст - отримати майже на 50 відсотків більше продуктів за значно нижчою ціною. Кооперативи не просто стимулювали розвиток виробництва в селі. Вони почали засновувати школи різного типу - медичні, аграрні, спонсорувати культурні заходи.

Автор: Сергій СТАРОСТЕНКО
  "Нашим ворогом є корупціонери і олігархи. Головними опонентами - влада і популісти, яких об'єднують пустопорожні обіцянки"
"Нашим ворогом є корупціонери і олігархи. Головними опонентами - влада і популісти, яких об'єднують пустопорожні обіцянки"

Зараз у селян не можуть приймати всю продукцію. На кожне яблуко має бути сертифікат, на літр молока - кілька довідок про його придатність до споживання.
- Треба виробити нормальну систему, за якою люди зможуть реалізовувати свій товар. Кооперація не передбачала, щоб взяли з городу яблуко й одразу завезли в міський магазин. Воно мало відповідати певним стандартам якості.
Сьогодні є купа супермаркетів. Але міська пенсіонерка не може дозволити собі купити кілограм картоплі, моркви, буряків. З мінімальною пенсією це - неможливо. Разом із тим за 5 кілометрів від міста така ж бабуся має свої яблука, груші, картоплю, цибулю. Але не може в сумках дотягти до базару. І це все гниє на городі.
Наприкінці 1990-х у Києві було багато магазинів "Овочі та фрукти". У цих кіосках продавали м'ясо, картоплю, моркву, цибулю. Більшу частину їх наповнювали кооперативи. Вони давали можливість доставити вирощене до Києва.

Ви тривалий час жили і працювали в Сполучених Штатах і Великій Британії. Чому повернулися в Україну?
- Я не хотів жити за кордоном. Але довелося попрацювати у кількох країнах. Їздив по світу, набирався досвіду - щоб повернутися і змінити свою країну. В аграрній галузі це значною мірою вдалося. Колгоспно-радгоспну систему перетворили на бізнес. Цього року 41 відсоток української економіки - це аграрне виробництво. Починаючи з 1996-го привезли в країну всі світові сучасні технології. Повністю переоснастили галузь. І стали другим експортером зерна у світі. Першим виробником олії, другим - ріпаку.

Але все це - сировина. Можемо наш аграрний потенціал використовувати повніше?
- 15-20 років тому я возив наших виробників по світу й показував, як потрібно працювати. Нині багато західноєвропейських фермерів їдуть в Україну і бачать: ми використовуємо технології не гірші, ніж у них. Тобто, пройшли перший етап - навчилися вирощувати. Зараз маємо подбати, щоб галузь працювала із доданою вартістю. Ми не повинні продавати кукурудзу чи ріпак. У сирому вигляді їх ніхто не споживає. Переробляють на борошно, комбікорми, інші продукти. У нас кукурудзу купують за 140 доларів за тонну, а там створюють доданої вартості на 680 доларів. Це - робочі місця, заробітні плати й купівельна здатність, надходження до місцевого та загальнонаціонального бюджету. Тобто, із сировинної маємо перетворити галузь у переробну. Для цього потрібні чітке законодавство й стратегія розвитку країни.

Де ще маємо резерви?
- У всьому. Але фактично сьогодні у нас нема сучасних металургійної, хімічної галузей. Цього року зробили один літак.
Тим часом на Донеччині орної землі понад мільйон гектарів, на Луганщині - півтора мільйона. А у всій Грузії - 500 тисяч. Втричі менше, ніж в одній нашій області.
Маємо запаси вугілля на 500 років. Але яке останнє рішення Комісії з регулювання енергетики? Ціну прив'язали до вугілля у Роттердамі з доставкою в Україну. Як так може бути?

Автор: Сергій СТАРОСТЕНКО
  "Якщо будемо зовсім слабкі, то у нас заберуть усю країну. Це треба зрозуміти"
"Якщо будемо зовсім слабкі, то у нас заберуть усю країну. Це треба зрозуміти"

Ринок землі варто відкрити?
- Сьогодні робити це ні в якому разі не можна. Це не просто купи-продай. Це - національне багатство. У нас є дві найцінніші речі - люди і земля.
Ми повинні гарантувати: ця земля належала 50 з лишком поколінням українців, і надалі належатиме не менше, ніж 50 поколінням. Світ знайшов інструменти регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення. Їх 17. У нас працює два. Немає земельного кадастру, земельного банку. А він мав би гарантувати: 32 мільйони гектарів орної землі, які є в Україні, завжди будуть 32 мільйонами гектарів орної землі. І ефективно використовуватимуться. Ми кажемо: не дамо продати-вкрасти українську землю, як фактично вкрали всю промисловість. Маємо почати використовувати всі 17 інструментів, які регулюють обіг земель сільськогосподарського призначення.

А якщо не зробимо цього?
- Тоді втратимо землю. Українці будуть наймитами на ній. У світі достатньо охочих купити наші чорноземи.

Ви заявляли про можливий всеукраїнський страйк аграріїв. Що його може спричинити?
- У нас було уже сім страйків. 30 червня минув рік, як уперше вийшли під стіни Верховної Ради. Тоді нам вдалося відбити зняття мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення. Поки що до 1 січня 2017-го. Але й далі боротимемося, щоб земля не вислизнула з рук українців.
Міністр агропромислового розвитку заявив на прес-конференції: до 10 липня в парламенті буде законопроект, який регулює обіг земель сільськогосподарського призначення. Там є два нонсенси: вводиться правило купівлі-продажу договорів оренди на землю і дозвіл комерційним банкам видавати гроші в заставу на договори оренди. Як так може бути? Адже земля належить одним людям, а орендують її інші. Уявіть, є агрохолдинг на 600 тисяч гектарів. Він із договорами оренди йде у банк і бере позику під заставу цих угод. Не розраховується. Банк забирає землю. Вигоду отримають кілька агрохолдингів, а для всієї країни буде шкода.

Зможемо повернути Крим і Донбас?
- Якщо будемо зовсім слабкі, то у нас заберуть усю країну. Ми нікому в цьому світі не потрібні. Це треба зрозуміти. Нам треба вибудувати сильну економіку, безпеку і справедливе суспільство. Тоді проблем із поверненням Донбасу і Криму не буде.

Що найбільше цінується в теперішньому світі - освіта, знання, корисні копалини, земля, харчі, вода?
- Останні півтора року суттєво змінилися ціни на нафту і газ. Але яка б не була вартість пального, люди щодня хочуть їсти.
У сьогоднішній світовій економіці кожна країна вибирає свою конкурентну перевагу. Німці дуже хороші автобудівники, японці - прекрасні електронники. Китайці будують добрі літаки. І всі вони вранці йдуть до холодильника.
Ми - потенційно найбагатша нація, бо маємо чорноземи. Мусимо навчитись зробити це нашою конкурентною перевагою у теперішньому світі. Ми здатні на це.

Автор: Сергій СТАРОСТЕНКО
  "Нам треба вибудувати сильну економіку, безпеку і справедливе суспільство. Тоді проблем із поверненням Донбасу і Криму не буде"
"Нам треба вибудувати сильну економіку, безпеку і справедливе суспільство. Тоді проблем із поверненням Донбасу і Криму не буде"

У вас є фото, де ви - з колишнім головою Верховної Ради, одним із патріархів української політики Іваном Плющем. Що вам дало знайомство з ним?
- Проводив із ним багато часу. Я говорив 0,5 відсотка, і то за велике щастя, а 99,5 - це Іван Степанович. Він заборонив друкувати, що почув від нього. Але історію нашої держави знаю не з підручників, а від людини, яка її будувала.
Іван Степанович казав: "Влада не дається в нагороду. Влада - це важка ноша і покарання. Коли отримуєш її, в першу чергу подумай - за що тебе Бог покарав".

Ви виросли у селі і напевне мріяли про якусь міську професію. Про яку?
- Та ні. У дитинстві хотів бути головою колгоспу.

Що з тих часів запам'яталося найбільше?
- Мама працювала вчителькою початкових класів. На декрет давали три місяці. Тому мене носили до всіх бабусь, які жили на нашій вулиці. Мама зранку йшла в школу, мене одягала, виводила на дорогу, а я вибирав - до якої бабусі йти. Вони дуже цікаво розповідали про життя. А ще були гарними кухарками. Баба Маруся мастила хліб маслом і повидлом. Це були мої улюблені ласощі. Інші бабусі пригощали розмоченим хлібом у цукрі.

Якщо завтра раптом з'явиться одна повністю вільна година - чому присвятите її?
- Читанню. У мене багато книг.

Віталій Скоцик показує книжку В'ячеслава Липинського (історик, політик, один з організаторів Української демократично-хліборобської партії. Помер 1931 року. - Gazeta.ua).
У шафі - понад сотня книжок. На видноті - примірник "Кобзаря" з АТО, альманах "Хроніка 2000", книжка Михайла Драгоманова.

Дружина й діти не ображаються, що мало часу буваєте з ними?
- Останні роки, коли є можливість, беру відпустку під час весняних і осінніх канікул у дітей. Родиною подорожуємо по країні чи їдемо на море. Беремо й друзів. Не люблю лежати на пляжі. Відпочинок має бути активний. По 4 години на день граємо у волейбол.

Зараз ви читаєте новину «"Україну врятує нова модель держави"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

3

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 8759
Голосування "Розумна мілітаризація" від Міноборони
  • Держслужбовців потрібно брати на роботу лише після військової підготовки
  • Це має бути однією з вимог і для балотування в органи місцевого самоврядування, парламент та суди
  • Для держслужбовців військова підготовка не повинна бути обов'язковою
  • Мені байдуже
Переглянути