пʼятниця, 24 червня 2016 16:02

"Президенту, щоб вижити, потрібно буде здати парламент"

Суспільство абсолютно не довіряє владі. Дострокових парламентських виборів не уникнути — каже в інтерв'ю Gazeta.ua громадський діяч Андрій Сенченко.

Чому досі Україні не повернули вкрадене Януковичем та його оточенням?

- Відсутня воля на це. Країна змінилася, а її керівники - ні. Наступають на ті ж граблі, що й попередники. Не зацікавлені знайти вкрадені гроші. Натомість шукають крадіїв, щоб домовитися про розподіл украденого. Прокуратура каже, що заважають продажні судді. Але відсоток мерзотників у судовій, законодавчій та виконавчій владі - однаковий.

Генпрокуратура завжди торгувала справами. За гроші їх закривали чи не шукали злочинців. Не стверджую, що це відбувається зараз, але рецидиви можливі.

Автор: Сергій Старостенко
  Андрій Сенченко
Андрій Сенченко

У розслідуванні діянь колишнього режиму не вистачає лише політичної волі? Усі правові механізми наявні?

- За майже 2,5 року з доказової бази багато втрачено. Режим Януковича активно працював із готівкою, щоб не лишати слідів. Але за сучасного рівня комп'ютеризації світової фінансової системи можна знайти і їх. Українським спецслужбам для цього не завжди вистачає кваліфікації. Були пропозиції з розвідувальних центрів Великобританії, США. Це бізнес-структури з розшуку державних коштів. Пропонували навіть не платити їм зараз, а взяти відсоток від знайденого та повернутого. Українська влада на ці пропозиції не відреагувала.

За 4 роки режиму Януковича Україна втратила 70 мільярдів доларів, за даними Національного інституту стратегічних досліджень. Скільки потрібно часу на повернення цих грошей?

- Двох років після Майдану мало б бути достатньо. Принаймні, за цей час гроші могли арештувати й заморозити на рахунках за кордоном.

В уряді кажуть, що повернути заморожені 1,5 мільярда доларів можна вже восени, якщо зараз прийняти закон про спецконфіскацію.

- Не вірю українській владі. Говорять про децентралізацію, а протягують особливий статус окупованих територій Донбасу. А під судовою реформою - право на узурпацію судової влади хоч і на два роки. Спецконфіскація теж мутна. Стосуватиметься не лише втікачів. За бажанням її можна застосувати до будь-кого. Тому вона може стати інструментом політичного терору.

Ці гроші можна повернути. Але влада нічого не робить для цього. Лише імітує бурхливу діяльність.

Хто відповідає за це?

- Глобально - українське суспільство. Бо обрали таку владу. Також - президент. З його подачі призначений вже третій генеральний прокурор, то з нього і спрос.

Transparency International та Мін'юст заявили, що восени почнеться заочний суд над Януковичем.

- Такий процес має бути, хоча злочинці й недоступні фізично. Тоді ці люди будуть вже не обвинувачуваними, а засудженими. І згодом потраплять у сітку правосуддя.

Багато з нинішніх українських політиків та діячів, зрештою, теж підуть під суд. Наприклад, за контракт із Російською Федерацією на поставки електроенергії в окупований Крим. За Іловайську трагедією. Усі матеріали наявні.

Генпрокуратура РФ відмовилася заарештувати й видати Україні Януковича. Як змусити Москву віддати його?

- Економічним тиском. Янукович - розмінна монета. Зараз він живе в Росії, як свого часу страуси в його зоопарку. Путін - не вічний. Його наступники навряд чи захочуть тягнути старий багаж. Шукатимуть стежку для виходу із ситуації.

Колишнього нардепа від Партії регіонів Юрія Іванющенка більше не шукає Інтерпол, бо Дніпровський райсуд Києва закрив кримінальну справу щодо нього. Чому так сталося?

- Через договорняки. Іванющенко свого часу рейдерськи захопив ринок "7-й кілометр" в Одесі. Досі контролює його й отримує доходи. Чимало друзів Іванющенка сидять на Банковій (на цій вулиці розташована Адміністрація президента. - ред.). Вони виросли з Партії регіонів. Їхні погляди на життя й майбутнє України не дуже різняться. Просто в Іванющенка вони з донецьким колоритом. Народ у їхньому розумінні - "бидло". Має працювати з ранку до ночі, платити податки, які потім вони ділять між собою. Сьогоднішні від учорашніх нічим не відрізняються.

Автор: Сергій Старостенко
  Андрій Сенченко
Андрій Сенченко

Як оцінюєте нинішню ситуацію в країні?

- Глибока політична криза. У Верховній Раді чомусь переконані, що мають стійку більшість і дострокових виборів не буде. Як приклад приводять ситуацію в інших країн, де більшість із перевагою в один голос може працювати увесь термін. Це можливо, якщо їх дії й закони підтримують громадяни. В Україні ж повна делегітимізація влади. Рейтинг довіри до парламенту - 4-6 відсотків.

Формування уряду на чолі з Володимиром Гройсманом не змінило ситуацію. Криза лише загострилася. Додається й призначення Юрія Луценка генпрокурором. Небажання розслідувати офшорні історії та чорну бухгалтерію "регіоналів" злить населення й поглиблює кризу. Питання в тому, якою буде розрядка. Було б добре, щоб конституційною, у вигляді дострокових виборів.

Можуть відбутися?

- Їх не уникнути. Скоро президенту, щоб вижити, потрібно буде здати парламент. Розпустити і почати процедуру виборів. Хоч він і розуміє, що в наступному матиме значно менше своїх депутатів.

Яких основних помилок припускається влада?

- Рік тому посол однієї європейської держави запитав: невже я не бачу нічого позитивного у діях влади? Відповів питанням на питання: а ви що бачите? Він задумався й нічого не сказав.

Чим можна дорікнути міжнародним партнерам?

- В кожної країни свої національні інтереси. Вони ніколи не збігаються на 100 відсотків з нашими. Україною керують люди, які не мають концепції побудови держави. Тому метушаться між партнерами. Самі себе загнали в таке становище. Треба чути народ і розуміти, чого він хоче. А партнерам чітко казати: ми будуємо країну, яка дотримується правил і міжнародних угод. Але не треба нав'язувати нам рецептів, як діяти в тій чи іншій ситуації. У нас для цього є джерело влади — народ.

У чому недопрацьовує суспільство?

- Перш за все, на виборах. Проблема українців - безкінечна спрага до дива. Спочатку Янукович казав, що почує кожного. Усім захотілося цього. Потім Порошенко заявив, що закінчить швидко війну, і 54 відсотка повірили. Якби до вибору підходили з розумом, а не з емоціями, то згадали б: Петро Олексійович - один із засновників Партії регіонів. Був міністром економіки за Януковича.

Подивіться на теперішню Верховну Раду і на її рівень професіоналізму. Більшість депутатів навіть не розуміють політичних, юридичних, економічних термінів. Тільки ходять на ефіри й балакають з отриманих темників. Професіоналізму в уряді Гройсмана ще менше, ніж у Кабміні Азарова. А жадібність - однакова.

Зараз кажуть, що потрібні нові обличчя. Це означає, що наберуть у списки зовсім непідготовлених людей. А старі стоятимуть за ними й керуватимуть далі. Треба, щоб до влади прийшла команда фахівців, здатна вивести країну з бідності й дати людям відчуття безпеки. Кажу не тільки про війну, а й про медицину, злочинність.

Які настрої переважають серед людей?

- Абсолютна недовіра до влади.

Які перспективи України - за рік чи півтора?

- Вони залежать від громадян. Потрібно добитися конституційного виходу з кризи. Провести позачергові парламентські вибори. А якщо треба, то й президентські. Звісно, дива не станеться. Ми не створимо одним махом патріотичну, чесну і суперпрофесійну владу. Але найближчі років десять нам треба не боятися проводити вибори якомога частіше. В Італії після Другої світової сорок років вони відбувалися через рік-півтора. Так у політичному класі відбираються кращі.

Зараз у Верховній Раді є 50-70 людей, які розуміють, що відбувається в країні і мають власну думку. Після наступних виборів їх буде близько 100.

Зараз ви читаєте новину «"Президенту, щоб вижити, потрібно буде здати парламент"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

5

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 8759
Голосування "Розумна мілітаризація" від Міноборони
  • Держслужбовців потрібно брати на роботу лише після військової підготовки
  • Це має бути однією з вимог і для балотування в органи місцевого самоврядування, парламент та суди
  • Для держслужбовців військова підготовка не повинна бути обов'язковою
  • Мені байдуже
Переглянути