Головний чинник призначення на посаду міністра юстиції Олени Лукаш є те, що президент їй особисто довіряє. Натомість екс-міністр Олександр Лавринович на новій посаді голови Вищої ради юстиції після проведення реформи, так само відіграватиме не маловажливу роль.
Про це в інтерв'ю Gazeta.ua розповів політолог Володимир Фесенко.
Чому саме зараз відбулися такі рокіровки всередині судово-правових органів?
- Чутки про те, що Лавринович піде в іншу державну інституцію були ще наприкінці минулого року. Говорили, що Лавринович може стати навіть головою Верховної Ради, або його можуть делегувати на керівництво ЦВК. Варіант його переведення на іншу посаду обговорювався вже давно. Тому я не виключаю, що звільнення його з посади було наслідком певної боротьби за міністерство між різними угрупуваннями.
З іншого боку, Янукович практикує кадрову методику, яку є і в інших країнах, наприклад у Грузії. Це ротація кадрів — коли кадри перекидають з однієї позиції на іншу. Таке перетасування ми бачимо і в цій ситуації: Лавриновича перекинули до Вищої ради юстиції, а в Мінюст призначили Лукаш, якій президент довіряє, яка була з ним в усі буремні часи, починаючи з драматичних подій 2004 року. Вона є своєю людиною у команді президента і користується довірою. Це головний чинник її призначення. А президент зараз готується до президентської кампанії і розставляє на ключові посади людей, яким довіряє особисто.
Яке завдання поставлено перед Лукаш в Мінюсті?
- Я не думаю, що є якісь спеціальні завдання. Адже головні реформи у правовій сфері реалізує Андрій Портнов. І його кандидатура на цю посаду також розглядалася. Але, думаю, що у цьому випадку саме фактор довіри був вирішальним. Тому Янукович і ухвалив рішення на користь Лукаш, а не Портнова. А спеціальні завдання і надалі вирішуватиме Портнов. А Лукаш буде забезпечувати діяльність міністерства, зокрема і в реалізації тих реформ, які ініціює і розробляє Портнов.
Тобто, вона буде лише такою собі представницька особою?
- Не думаю, що вона буде лише виконавцем. Зрозуміло, що вона не працювала на такому рівні, як Мінюст. Але в неї вже є досвід співпраці з тим же Портновим, знає, як працює міністерство. Тому, думаю, вона буде не просто виконавцем, а саме забезпечуватиме роботу міністерства, буде виконувати ті задачі, які будуть перед нею ставити. Зараз вони будуть пов'язані із підготовкою Конституційної реформи. І в цьому має бути певна співпраця між Конституційною асамблеєю і Мінюстом. Є реформи, які вже започатковані. Мінюсту зараз потрібно буде багато чого зробити. І тому буде певний розподіл праці — Портнов розробляє певний дизайн реформ, напрацьовує пропозицій, а практичною їх реалізацією займається Мінюст.
А як щодо Лавриновича, яка його роль буде в якості голови ВРЮ?
- Він — теж своя людина в команді президента і нею ж і залишиться. Тому його перекинули на іншу важливу посаду. Адже після проведення судово-правової реформи, роль Вищої ради юстиції посилюється. І ця інституція матиме ключову роль в кадровій політиці судової системи. А відповідно, його вплив буде дуже серйозним. Для Лавриновича це дуже відповідальне завдання.
Головне у випадку і з Лукаш, і з Лавринович — це те, що президент розставляє своїх людей, яким довіряє.
Лавринович був міністром юстиції досить довго — приблизно три роки. Чим він відзначився за цей час?
- За ці три роки було започатковано чимало реформ у судово-правовій сфері. Ідеологом у них був знову таки Портнов. Але Мінюст був виконавцем. Та й треба розуміти, що Портнов і Лавринович — давні партнери. Вони були авторами спільних законопроектів, коли разом працювали у Верховній Раді в різних фракціях — Портнов у БЮТ, а Лавринович - у Партії регіонів.
Також Мінюст відігравав вагому роль в підготовці і реалізації адміністративної реформи та інших. Інша річ, що поки ефективність цих реформ відносна. Можна сказати, що Мінюст за три роки керівництва Лавриновича зробив багато роботи, але ефективність цієї роботи була не високою.
2 
8759
Коментарі
8