Хто винен у Іловайській трагедії та чи змінилася українська армія після тих подій. Про це Gazeta.ua говорить з військовим експертом Олегом Ждановим.
Хто в першу чергу має відповісти за Іловайську трагедію?
– Начальник Генерального штабу Віктор Муженко. Він особисто керував цією операцією. Частково винний і тодішній міністр оборони Валерій Гелетей. За його керівництва, в збройних силах відбувалося ручне керування військами. Він втручався в роботу Генштабу. Наприклад, ставив задачі окремому батальйону. В юридичному плані відповідальність лежить на Муженко. Далі суд має визначити вину і міністра оборони.
Що змінили події в Іловайську?
– Хід війни. До неї ми успішно вели контрнаступальну операцію. Мали шанси вийти на державний кордон до 24 серпня. Путін зрозумів, що можемо очистити територію від вторгнення. Але Порошенко почав вводити односторонні припинення вогню. За цей час, Росія встигла залізничним транспортом перекинути свої війська. Регулярні частини російської армії громили наші підрозділи. Ми понесли шалені втрати і поразку. Міністерство оборони і МВС досі приховують реальну кількість загиблих. Порошенко 5 вересня підписав Мінський протокол. Це була його військова і політична поразка.
Поряд із якими справами можна поставити розслідування Іловайського котла по важливості?
– Іловайський котел – справа номер один. Має бути розслідувана публічно. На відкритих слуханнях. Ніякої військової таємниці там вже немає. Першим відповідачем за неї має бути Порошенко.
Одна з причин Іловайської трагедії – важливі рішення приймалися занадто довго. Чи змінилася ситуація із швидкістю прийняття рішень?
– Прийняття рішень стало ще довшим, ніж було раніше. В три рази збільшили кількість штабів. Якщо раніше Генштаб управляв військами безпосередньо. То тепер в нас три ланки штабів. Використовуємо старі радянські способи передачі інформації. Доповідь про ситуацію нагору, оцінка, висновки і прийняття рішення. Аж потім доведення його до війська. В арміях НАТО рішення приймає командир батальйону. Той безпосередньо перебуває в бою. Його рішення нагорі або затверджують, або ні.
Чи відбулося очищення Генштабу від зрадників за цей період?
– Люстрації не відбулося. Там досі багато проросійськи настроєних офіцерів. Всі керівні особи, які були в 2014 році, працюють і дотепер. Багато хто отримав підвищення. Наприклад, генерал Петро Литвин. Кинув війська під час боїв на Савур-Могилі. Коли їх розстрілювала російська артилерія з території Росії. А той раптом опинився в Києві. Генерал Руслан Хомчак також кинув свої війська в Іловайському котлі. Вкрав в журналістів тепловізор і втік. А генерал Віктор Назаров віддав наказ здійснити перекидання підрозділу на літаках в Луганському аеропорту. Знав, що там небезпечно. Перший літак сів, другий збили, третій розвернувся. Назарова судять. Але він навіть не відсторонений від своїх обов'язків. Всі вони користуються підтримкою президента. Тому їх ніхто не може чіпати.
Що треба змінити в збройних силах?
– Треба повністю міняти систему. Повинні бути такі організації, як інститут стратегічних досліджень. Мають порахувати скільки нам треба і якого типу мати збройні сили, щоб відчувати себе в безпеці. В Бундесвері (збройні сили Німеччини. – Gazeta.ua) всього 600 танків. Німеччина вважає, що вона в безпеці. А на окупованій території вже більше 700 танків. Ми повинні визначитися, що маємо мати. Оцінити свої можливості. Різницю покрити за рахунок кредитів для реформування збройних сил. Або за рахунок вступу в якийсь з військових блоків. В нас досі немає програми реформування ЗС. Маємо образ радянської армії. Він не відповідає сучасним вимогам. Можемо вести оборону. Але з врахуванням, що Росія не застосує ракетні війська або авіацію.
Якби Іловайського котла не було, яку б мали зараз ситуацію?
– В нас були б шанси вийти на державний кордон та запросити ОБСЄ. Вони спостерігали, чи наважився б Путін на пряме вторгнення. Я думаю, що ні. Радянський союз за 10 років Афганістану втратив 13 тисяч людей. А ми за два роки війни – 10 тисяч. Цього можна було б уникнути.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 2 роки тому українські війська могли звільнити Іловайськ
Нагадаємо, 29 серпня виповнюється друга річниця з дня розстрілу українських військових російськими військами та бійцями ДНР в Іловайську.
18 серпня українські війська увійшли в місто. Взяли під контроль більшу його частину. Але після введення російських військ і дезертирство деяких українських підрозділів іловайське угруповання опинилося в оточенні. Путін звернувся до бойовиків із закликом відкрити гуманітарний коридор для українських військових. Вранці 29 серпня українці почали рух з міста. Колони були розстріляні.
Сутичка під Іловайськом переломила хід війни. Збройні сили України втратили ініціативу на Донбасі. Перейшли від атаки до оборони.
Більше про Іловайський котел читайте у наступному номері журналу "Країна".
3 
25817
Коментарі
6