— Ви не бійтеся, він бублики шукає. Усі, хто до нас у гості приходять, йому гостинця приносять, — донька колишнього першого віце-прем'єра, народного депутата 89-річного Ігоря Юхновського відчиняє браму 3-поверхового будинку у Львові. Надворі нас обнюхує великий чорний пес. Ідемо сходами на другий поверх, у робочий кабінет Ігоря Рафаїловича.
Ви працюєте над новою Конституцією. Які головні ідеї закладаєте?
— Насамперед — усезагальну причетність народу до держави. Вона ж будується на патріотизмі і сплаті податків.
У новій Конституції прописана обов'язкова базова освіта для дітей, незалежно від волі батьків. Має бути 12-річна стандартна школа по всій Україні. Навчання — за рахунок держави. Мають навчатися діти від 6 до 18 років. Отримуватимуть патріотичне виховання й елементарну спеціальність. Аби після 18 кожен міг заробити гроші.
Друге — сплата податків. В Угорщині, наприклад, давно зрозуміли: що більший прибуток, то більший має бути податок. Якщо доходи сягають мільйона гривень, то десь 50 відсотків потрібно віддавати в казну. Коли підприємство починає виробничу діяльність — нічого не платить, доки стане на ноги.
Систему влади в державі слід змінити. Найнижчою адміністративною ланкою управління повинна стати громада. Сільська громада чисельністю вісім-десять тисяч осіб, що об'єднує кілька населених пунктів, або громада-місто. Громада за власні надходження забезпечує населення медичною допомогою, початковою освітою, позашкільними закладами культури і спорту, захищає від пожеж і зловмисників, вивозить сміття. Після громади — район та область. Райони й міста є самодостатніми одиницями самоврядування і мають у своєму складі всі структури управління. Область — проміжна територіальна адміністративна одиниця, до якої входять самоврядні: райони, міста. Бюджет області складається з відрахувань із районів і міст та з бюджету держави. Подібний устрій — у всіх країнах Європи. Так було за Польщі: гміна, повіт, воєводство. За царської Росії владу ділили волость, уєзд, губернаторство. У Радянському Союзі цей устрій знищили.
Щоб держава процвітала, слід мати самоврядність. Львів буде самостійною громадою-містом. Жити з прибутків, утримувати адміністрацію, дороги, школи, лікарні. І, скажімо, половину своїх надходжень віддавати в бюджет держави.
Які статті в чинній Конституції зайві?
— Половина першого розділу, в якому йдеться про права людини. З речення в речення повторюється, що людина народжується вільною, вільно спілкується, працює, є недоторканною. Ніде у світі стільки про це не сказано. Всім і так зрозуміло, що людина родиться вільною і має навчитися правильно жити.
У Конституції прописані правильні речі, але їх не виконують. Як це змінити?
— Щоб закон виконували, він має бути розумним. Не повинен заважати жити.
Україна має перейти на власне виробництво товарів першої необхідності. Не може бути, щоб вони на 60–70 відсотків були імпортні. Зараз країна живе секонд-хендом, що знищив ініціативу для власної легкої промисловості. Торгівля й планування — надзвичайно важливі елементи. Це вимагається в новій Конституції. В уряді має бути Міністерство торгівлі й Міністерство планування.
Чому саме зараз пишете нову Конституцію?
— Суспільство дозріло. Якби 1991-го ми прийняли розумний Основний закон і за ним почали виховувати патріотичну молодь, зараз не мали б стільки проблем. Не було б Януковича, панівним був би середній клас, у війську були б українські офіцери. І навіть стосунки з Росією були б нормальні.
Майдан вплинув на нову Конституцію. Він не породив нових ідей, але підказав: час втілювати її в життя. Протягом 25 років нам це не вдавалося. Тепер маємо війну проти Росії, тому повинні повернутися до виховання національної гідності й патріотизму.
Зважаєте на досвід інших країн?
– 1994 року ще з кількома депутатами перебував із візитом у Канаді. Перед нами виступив тамтешній інтелектуал, сказав: та що ви від них хочете, у них навіть Конституції нема. Це мене заїло. Я був головою парламентської групи "Державність". Вирішив, що ми таки напишемо свій Основний закон. Вісім депутатських груп писали.
Конституція, робота над якою триває, має в основі напрацювання доктора Мирослава Панькевича. 1994 року він балотувався по Золочівсько-Перемишлянському округу до Верховної Ради. Підготував проект Конституції. Хотів сказати виборцю, що готовий працювати в парламенті. Та його не обрали. Але Закон написаний розумно, бачення адміністративно-територіального устрою в ньому збігаються з тими, що пропонує уряд.
На якому етапі зараз робота?
— Майже завершуємо. Хоча одне діло написати, а інше — зібрати колектив, який допоміг би обговорити, доповнити й допрацювати. Конституція має дійти до широкої громадськості — через газети, інтернет. Люди мусять обговорити її, прокоментувати.
Суспільство готове прийняти нову Конституцію?
— Воно готове до всього нового, починає бути свідомим і розуміючим. Єдине, що мене турбує: суспільство вважає одного чи двох людей винними в усьому, що сталося в державі. Новою Конституцією ми скажемо: ви — самоврядні. Всі зібрані податки — у казні. За них робляться дороги, утримуються школи, мери, домоуправи. Усім має бути відомо, хто скільки заплатив і куди гроші пішли. Люди почнуть контролювати самих себе і свої громади, — помічниця приносить каву. — Зараз ми не знаємо, звідки в бюджеті беруться кошти, куди вони йдуть.
Парламент — двопалатний, матиме 450 депутатів. Нижня палата називатиметься Національні збори. Це те саме, що Верховна Рада. Верхня палата — сенат.
Нижня обирається на п'ять років, а сенат працює безперервно. Його ніколи повністю не переобирають. Складається з п'яти палат. Палата старійшин патронує Національні збори. Вчена дума є відповідальною за діяльність президента і сталий розвиток держави. Економічна — стежить за прем'єрською вертикаллю. Юстиції — наглядає за прокуратурою та судами. Палата територій — за одиницями самоврядування, обласними владами. Щороку одну з палат переобирають. Кожен сенатор працює п'ять років.
Чому парламент — двопалатний?
— Бо від кожної області в сенат делегують однакову кількість депутатів — п'ять. А кількість областей, що прихильні до України — більша, ніж не цілком прихильних. Сенат опікатиметься цілісністю України.
Чи готові політики прийняти нову Конституцію?
— Найбільшим досягненням Революції гідності стали перевибори парламенту, в якому тепер немає комуністів. Більшість — національно налаштована. Опозиція теж складається з розумних людей. Можливо, дійде до того, що буде дві партії — правляча й опозиційна. Одна, наприклад, виступатиме за членство України в НАТО. Друга — за позаблоковий статус. І те, й те може підходити для країни.
На горищі облаштував бібліотеку
Ігор Юхновський народився в селі Княгинине Демидівського району на Рівненщині.
— Батько був бухгалтером — приходив вечорами з бухгалтерськими книгами, рахівницею і працював до ночі. Я все робив по господарству. Хата в нас була на 20 метрів, я на горищі облаштував собі бібліотеку, — згадує Ігор Рафаїлович. — Зрадів, коли 1939-го прийшла радянська влада. Навчання з польської мови перейшло на українську. Потім почалася війна, пішов на фронт. 1946 року вступив до університету.
Юхновський закінчив фізичний факультет Львівського університету ім. Франка. Доктор фізико-математичних наук, професор. Чотири рази — з 1990-го по 2002 рік — його обирали народним депутатом. У першому парламенті очолював опозицію як голова "Народної ради". Працював на посаді першого віце-прем'єр-міністра — в уряді Леоніда Кучми.
З 2006-го по 2010 рік очолював Український інститут національної пам'яті.
Автор 500 наукових статей, семи монографій та підручників.
Одружений, виховав двох дітей.
8 
35413
Коментарі
2