Вахтанг Кіпіані, журналіст:
— Убивства Бузини й Калашнікова — це страва виключно для російського споживача. Слів про фашистів було недостатньо. Хунта має вбивати політичних опонентів. Тепер мозаїка склалася.
Тарас Чорновіл, колишній народний депутат, політичний експерт:
— Основна версія вбивства Калашнікова, на мою думку, — особиста помста. Ця людина зробила багато зла. Там було все — і побиття, і вимагання, і зґвалтування. Калашніков був людиною із садистськими схильностями. Знайти вбивць буде дуже складно, бо людей, які бажали його смерті, сотні.
Денис Казанський, журналіст, блогер:
— Убивство Бузини — майже калька із вбивства Бориса Нємцова. Мотиви очевидні — отримати дзеркальний випадок гучного політичного вбивства в Україні, на який можна буде кивати перед усім світом. У нас вбили опозиціонера в центрі столиці? І у вас вбили опозиціонера в центрі столиці. У нас репресії? І у вас репресії. У нас вбили з машини з чеченськими номерами? А у вас із машини з литовськими номерами. Ви не вірите, що Нємцов — "сакральна жертва"? Тоді не кажіть, що Бузина "сакральна жертва".
Олександр Бригинець, радник міністра інформаційної політики:
— Ці вбивства однакові: кілька пострілів біля будинку. Обидва вбиті — по-своєму яскраві, помітні, абсолютно невпливові й маргінальні. У Калашнікова й Бузини не було політичних ворогів — були ті, хто їх зневажав. Але зі зневаги не вбивають. Замовність в інтересах агресора не викликає сумніву.
Коментарі