— Банду геть! Героям слава! — чути неподалік офіса Люстраційного комітету на столичній вул. Шовковичній. Десяток активістів мітингують під Верховним судом. Чорний джип "Мерседес" зупиняється на червоне світло. У ньому народний депутат з "Опозиційного блоку" Юрій Павленко, на задньому сидінні — син.
Там призначає зустріч колишній прокурор із Луганська, нині блогер 38-річний Сергій Іванов. Приїжджає синьою "Тойотою". Відчиняє двері офіса Люстраційного комітету на першому поверсі.
— Тут скажена ціна на оренду, тому перебираємося в дешевше приміщення, — каже Сергій. — Але заплачено до 1 травня, тож можемо ще побути.
В офісі — три кімнати й балкон із довгим диваном. Нікого немає. Шафи майже порожні. Іванов заварює чай. Приносить у найбільшу кімнату. Сідає до нас боком, ноги закидає на стіл.
— Я високий і вдарився об військову техніку. Вилетіли два хребці на потилиці. Лікар порадила знаходитися в такому положенні, — пояснює та починає розповідати про ситуацію на Донбасі. — Останні мінські перемовини мали на меті виробити сценарій, що дозволив би Путіну зберегти обличчя і швидко знищити своїх ідейних, які готові були їхати різати українців. Це російські нацики — такі як командир бойовиків "Русич" Олексій Мільчаков. Відомий як убивця тварин. Так Кремль позбувався нарваної опозиції до себе. Але Росія спалила тут чимало і кадрових військових, збила боїнг — постало питання, що якось треба все це припиняти. Путін зрозумів: українці й росіяни розлучилися назавжди. Тому невдовзі скаже: "Мы победили, жители юго-востока отстояли требования и выберут свою власть. Я, как демократ, не буду вмешиваться, пришлем наблюдателей". Але ж ми знаємо, що то будуть військові, які там базуються рік, тільки на день поміняють форму на цивільний одяг. Не можна зараз допускати тих виборів. Більшість партій позбавлять можливості агітації на окупованих територіях. Колишні "регіонали" візьмуть там стільки ж, як за часів Януковича — під 90 відсотків.
Як поки що не допустити виборів на Донбасі та яка можлива реакція Путіна, адже це було однією з умов мінських угод?
— У Порошенка багато інструментів для відтягування виборів. Адже територія має бути демілітаризована, відведені війська, у місцевих вилучена зброя, впроваджені українські закони, державна символіка. А це поки що неможливо. Якщо пройдуть вибори, це свідчитиме, що окуповану частину Донбасу віддають колишнім "ригам".
Невдовзі побачимо реванш Віктора Тихонова (екс-нардеп із Партії регіонів, був губернатором Луганщини і послом України в Білорусі. — "ГПУ"). Його розглядають як компромісну фігуру між Києвом та Москвою. Має стати гарантом проведення місцевих виборів.
Чому обрали Тихонова?
— Олександр Єфремов (колишній губернатор Луганщини і лідер фракції Партії регіонів перебуває під слідством. — "ГПУ") — занадто одіозна фігура. За задумкою Путіна, на Донеччині та Луганщині мала відбутися типу місцева революція — через референдум за підтримки "ввічливих людей". Але коли в міста зайшли єфремовські люди, а він відповідав за бази підготовки бойовиків, почалося беззаконня, грабежі. П'яні банди мордували людей. Однокласника знайомої розстріляли з Калашникова біля мого будинку на вулиці Радянській у Луганську. Росіянам довелося приборкувати ситуацію. Єфремова навіть в "Опозиційний блок" не взяли. А з Тихоновим вони були партнерами. В Луганську їх називали "парочка твікс". Тихонов сприяв Єфремову у створенні "Укркомунбанку", інших бізнесів. Затягнув у політику, допоміг стати заступником керівника Луганщини, а потім і губернатором. Десь 2008–2009 років між ними щось пробігло, ймовірно гроші. Із соратників перетворилися на ворогів. У Луганську Єфремова вважали за небожителя, а він виявився сцикуном. Не виправдав ні їхніх надій, ні Росії. Постало питання: хто може все вгамувати? Потрібна компромісна фігура, яка влаштовувала б Росію. Тихонов — почесний член луганського земляцтва в Москві. Добре знає всіх помітних людей на Луганщині — від просепарськи налаштованих директорів підприємств до політично нейтральних фермерів.
Які завдання вирішуватиме Тихонов?
— Він очолить якусь місцеву партію, куди долучаться всі зрадники. Розраховують піти на місцеві вибори (відбудуться 25 жовтня 2015 року. — "ГПУ") і перемогти. Але як балотуватиметься той же Ігор Плотницький (самопроголошений голова ЛНР. — "ГПУ")? Кажуть, він тісно спілкується з Віктором Януковичем. Бере гроші. Купив житло неподалік від того в Барвисі під Москвою. Готує плацдарм, якщо доведеться відступити. Бандформування Плотницького на місяць зараз заробляє десь 15 мільйонів доларів. Це і гуманітарка, і наркотрафіки, і вирізка металобрухту. Також захоплюють заручників, потім віддають за гроші, вбивають або відправляють на фортифікаційні роботи. Мій знайомий проїхав на червоне світло — пішов рити окопи.
Тихонов може стати смотрящим за Донбасом?
— Ні. Він має забезпечити проведення виборів. Потім піде на пенсію з лаврами миротворця. Для нього це означатиме непритягнення до відповідальності за участь у різних "патріотичних" заходах та махінації. Кримінальні справи на Тихонова досі лежать.
Яка подальша доля Донецької та Луганської областей?
— Назріла адміністративно-територіальна реформа. У Луганській області промислову частину треба відокремлювати від сільськогосподарської. Можливо, шмат віддавати Харківщині. Сіверськодонецьк — 100 тисяч населення, Лисичанськ — так само, Рубіжне — 60 тисяч. Їх мають відділити від сепарських територій.
Донбас хворий. Має одночасно сифіліс, нежить, панкреатит, ще й пальці зламані. Ці захворювання ніхто не підліковував. Регіон від початку був задуманий як територія, де не живуть, а працюють. Є ймовірність, що може одужати. Питання в тому, що від нього залишиться — скільки доведеться ампутувати.
До війни мільярдера Ріната Ахметова називали хазяїном Донбасу. Він поверне втрачені позиції?
— Намагатиметься зникнути з наших очей, щоб його не оголошували в розшук і міг спокійно поїхати в Лондон. Єдине, чого зараз потребує — гарантії недоторканності.
Багато підприємств Ахметова на Донеччині не припиняли роботу. Деякі поновлюють виробництво. Його менеджери на місцях домовилися з сепаратистами, а він на глобальному рівні — з їхніми керівниками. Зробив це через Януковича, з яким досі не "розлучився".
Хто зараз найпотужніший олігарх в Україні?
— Путін. Якщо скласти до купи проросійських олігархів, то вони опиняться у більшості.
Свого часу були масові депортації грузинів із Росії. Можливо, це чекає і на українців. Путін гнутиме лінію, що в нас усе погано. Не виключено, що вбиватимуть як проросійських, так і проукраїнських журналістів, громадських діячів. Це велика і глобальна гра на десятиліття.
Що Україна може робити?
— Варто долучатися до загальносвітових безпекових структур або утворювати нову, якщо нас не беруть у НАТО. Є Польща, Прибалтика, ми. Білорусь потрібно забрати у свою орбіту, не зважаючи на Лукашенка. Але від Росії треба тікати якнайдалі.
5 годин на добу спить Сергій Іванов. Каже, цього достатньо для людини, яка не п'є та не курить. Інколи вистачає і 3 год.
Перевіз родину в Київ
Торік Сергій Іванов виїхав із Луганська через загрозу життю. У так званій ЛНР мав статус "знайти і знищити". Спочатку жив у Дніпропетровську. У червні перебрався до Києва. Нещодавно перевіз сюди й батьків та родину сестри. Всі винаймають житло. Сім'я родом із міста Зимогір'я на Луганщині. В обласному центрі працював слідчим, потім — прокурором. Звільнився 2008-го.
У столиці Іванов надає юридичні консультації, пише для кількох видань.
На автомобілі "Тойота Яріс" повісив номер "Донбасобандера". Такий самий напис має на футболці.
Виховує 12-річного сина Владислава. 1 травня планують поїхати відпочити в Італію до знайомих на тиждень.
8 
35413
Коментарі